Там не було випадкових хлопців. Це були патріоти України, - рідні Героїв Небесної сотні (ВІДЕО)

 - Я з Бучацького району, село Зубрець. В нас два Герої – Ігор Костенко з 1991 року і Василь Мойсей, мій син, з 1992 року. Ці хлопці були патріотами, любили Україну, гори Карпати. Як вільні птахи. Василь себе називав себе «круком». Він ходив з самого початку на Майдан, я навіть не знала. Він хотів України, хотів таких доріг, як у Європі. Казав: «Україна з нас». Він був дуже старанним. Я його залишила у 14 років, коли поїхала на заробітки. Він виріс сам, самостійною, хорошою дитиною. Там не було випадкових хлопців. Це були патріоти України, - розповідає Єлизавета Мойсей, матір Героя Небесної Сотні Василя Мойсея : 

 - Він поїхав 19 лютого вранці, 20 його застрелили. Я на суді запитував беркутівців: що дитина такого зробила, що її треба було вбити? Хай буде мир і щастя. Треба людям гуртуватись і цінувати своїх Героїв , які стоять на передку і поважати всіх, хто захищати нашу країну, ми повинні цінувати нашу історію, - каже Микола Тарасюк, батько Героя Небесної сотні Івана Тарасюка.

Читати ще: Відвідини Буковини зробили щасливими родини Героїв Небесної Сотні

Довідково: Васи́ль Михайло́вич Мойсе́й (27 березня 1992, с. Зубрець, Бучацький район Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст, учасник Євромайдану (псевдо «Крук»). Герой України. Останній раз приїхав на Майдан до Києва в ніч з 18 на 19 лютого. На своїй сторінці у соціальній мережі, незадовго до смерті, написав: «Краще вмерти вовком — ніж жити псом.» Помер у 17-й лікарні міста Києва від вогнепального поранення в грудну клітку. Вранці 20 лютого 2014 року на Інститутській вулицю нього влучив снайпер. Хлопця не врятувало те, що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини.Похований 23 лютого 2014 року в Луцьку. Участь у панахиді взяли понад 20 тисяч людей. Василя поховали під вигуки «Слава!» та постріли гармати.

Іван Миколайович Тарасюк (28 січня 1993, Залісоче, Ківерцівський район, Волинська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — 21-річний активіст Євромайдану. Молодший медичний працівник, член футбольного клубу «Олика». Убитий пострілом снайпера 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у місті Києві. Герой України. Єдиний син у батьків. Навчався в Луцькому медичному коледжі «Монада», потім служив в армії. Грав за футбольний клуб «Олика».Поїхав у Київ відстоювати волю України, навіть не сповістивши батьків, щоб не хвилювалися. Передзвонив потім татові, що все добре. І разом з друзями пліч-о-пліч — на барикади. У четвер вранці вирішив повісити державний прапор на одному з об'єктів Євромайдану, снайперські кулі влучили у голову, пробили легені. Помер на місці. Похований у смт. Олика. На руках труну хлопці Самооборони Майдану несли вулицями села Залісоче до Олики. Відспівували Майданівця у церкві Стрітення Господнього священики Ківерцівського благочиння УПЦ. Плакали усі: дівчата, жінки, чоловіки і юнаки. Дорогою до кладовища лунало «ГЕРОЮ СЛАВА, СЛАВА, СЛАВА!» Море квітів, вінків, жалю і болю.