"То я молю Вас, не забувайте мене", — історії українців в Канаді, які виїхали на поч. ХХ століття та зникли (ВІДЕО)

"Я сьогодні вперше дізналася про те, що тоді відбувалося, я сьогодні вперше дізналася про свого прадіда..."

Таке на своїй сторінці на Facebook написала чернівчанка Леся Федоренко після перегляду короткометражного фільму "NASHI/“Enemy aliens”: Ukrainians in Canada".

Пані Леся розповіла, що її прадід поїхав до Канади, залишивши в Україні дружину з дітьми, та пропав. Пізніше, одна з його доньок звернулася до Червоного Хреста, де відповіли, що прадід — засуджений.

"І добрих сто років прадід вважався негідником, який залишив родину напризволяще. Сьогодні ми дізналися, що з ним швидше за все сталося. Прийшло розуміння ситуації, заспокоєння в серце", — написала Леся Федоренко.

Фото: PrtScr з відео

У ролику, зокрема, мовиться про те, що українці, які на початку ХХ століття мігрували в Канаду, набували статусу ворогів та відправлялися до таборів.

"5 серпня 1914-го року, одразу на другий день після Британії, Канада оголошується у стані війни проти Італії, Німеччини та Австро-Угорщини. Розпочинається масштабна інформаційна кампанія, спрямована проти цих країн. Відповідно, десятки тисяч емігрантів в Канаді опиняються у статусі ворожих, серед них українці, які прибувають до Канади з коронних країв Буковини й Галичини й складають відчутну більшість з-поміж інших народів східної Європи", — розповідає у відео Юстина Стефанчук.

Фото: PrtScr з відео

Далі розповідається про те, що уряд, прикриваючись війною, використовував ув'язнених як дешеву робочу силу для будівництва доріг, залізниць, очищення територій тощо. Мігранти отримували мізерну зарплатню. Можливості контактувати з рідними у них не було. Нерідко траплялися й нещасні випадки на виробництві.

Фото: PrtScr з відео

"Ув'язнення — не лише причина роз'єднання сім'ї та втрата годувальника для родини. Нестерпні умови життя та каторжна праця ускладнювалися тим, що було обмежено будь-який зв'язок, можливість кореспонденції з родиною. Хоча значна кількість ув'язнених ніколи не були учасниками бойових дій, їх було тавровано як союзників ворога", — каже пані Юстина.

Найбільшу кількість ув'язнених емігрантів склали українці — приблизно 5 000 осіб.