В Європі за розум платять

Студентка 4-го курсу ЧНУ Дарина Кондришин вже кілька місяців навчається в Любліні, Польща. Таку можливість їй надала програма від Європейського союзу.

Гуртожиток. Він зовсім не схожий на типовий чернівецький. Тут 9 поверхів, сучасний ремонт, ліфт і жодних вахтерів.

«Я плачу 500 злотих (~3500грн. – прим. авт.) в місяць за помешкання, і мені надзвичайно комфортно. Це дійсно така ціна, яка відповідаю всім зручностям», - розповідає Дарина. Помешкання - блочної системи, складається з коридору, 5-ти студентських кімнат, 2х санвузлів, кухні, балкону.

В кімнатах тут живуть по одному. «В Чернівцях я платила за гуртожиток більше тисячі гривень в семестр за 4-місну кімнату і абсолютну відсутність особистого простору». У цій кімнаті є все необхідне для студента: стіл, м’яке крісло, ліжко, шафа-купе, антресоль, полички для книг. Ціна кусається, дівчина каже, що зате «тут поняття людського комфорту – на першому місці».

Студентам від Erasmus+ надається стипендія, яка покриває всі витрати. Про суму дівчина казати відмовляється. «Стипендія дуже пристойна, - зізнається, - у Європі за розум платять. З цих грошей я плачу за житло, їм, вдягаюся, можу дозволити собі відкласти на невелику подорож». Від згадки про свою українську стипендію, Дарина сумно усміхається: «В Україні я отримувала в місяць 720 грн. стипендії. Її вистачало хіба на тиждень».

У Любліні дівчина навчається у Католицькому Університеті Івана Павла ІІ. Навчання триває один семестр, студенти вибирають предмети самі, але узгоджують їх з університетською програмою. «Ми переписуємося з викладачами по електронній пошті, вони надсилають всі необхідні матеріали. Вчитися тяжко, але набагато цікавіше. Від такого навчання я дійсно отримую задоволення». Про місто розказує, що це – студентське місто. Влітку, коли студенти їдуть додому, воно вимирає.

«Ще мої сусіди – іспанці, - продовжує - я навіть не могла уявити собі раніше, що мені доведеться постійно розмовляти іноземною мовою. Навіть двома, бо в університеті більшість занять – польською, а з іншими студентами говорю англійською». У сусідніх блоках живуть італійці, турки, американці, німці. «Коли приїхала сюди, у мене був мовний бар’єр, дуже важко було адаптуватися. Але через кілька днів звикла. Тепер спілкуюся і польською, і англійською вільно»

Від навчання в Любліні Дарина в захваті: «Це найкращий досвід у моєму студентському житті. Дуже хочу, щоб й інші студенти використали такий шанс».

Щоб взяти участь у програмі, треба бути студентом, знати іноземну мову на рівні В2 і пройти співбесіду. «Зайдіть в міжнародний відділ вашого університету, там розкажуть детальніше», - усміхається.

Галина Мамчук, з Любліна