В одній книзі - 1700 писанок. Унікальне зібрання писанок презентували у Чернівцях

В програмі "Суть Речей" волонтерка та освітянка Галина Абрам’юк та майстриню-писанкарку Наталя Суруджій розповіли про унікальне видання "Писанки наших бабусь", яке нещодавно презентували у Чернівцях

Наталя Суруджій: Я хочу розповісти про книжку, яка зараз вийшла. Нам вдалося видати зібрання писанок Юрія Ференчука. Це дуже видатна людина Буковини, воїн УПА. В’язень концтаборів Сталінський, учасник повстань, прийшовши з заслання у 56 році, він житель Берегомету. Його душа, на жаль, вже у вищих світах, але він встиг побачити зразок цієї книжки і був дуже втішний, що вдалося зберегти його труд. Він збирав багато років писанки. Він не збирав яйця, він замальовував їх акварельними фарбами. Їх більше 1700. І ці всі писанки нам вдалося видати. Дуже кропітка робота, тому що багато кольорів, вони втратилися, ми їх відновили, від реставрували. І такий гарний альбом, який збереже титанічну неповторну працю Юрія Ференчука. Він згодиться для всіх українців.

Галина Абрам’юк : Аналога немає зараз цій книзі. Нам приємно, що під час «Писанкової України-2017» ми презентували цю книгу і такий ажіотаж виник. Є замовлення з-за кордону, від українців з діаспори. Вони хочуть мати в себе ось цей фоліант. Тому що дійсно людина, яка своє життя поклала на вівтар відродження державності і незалежності, Юрій Ференчук. Ви уявляєте, він так як Месія ходив, збирав писанки, замальовував, не тільки писанки , але й створював живописні портрети самих писанкарок. Людина, яка в собі уособлювала пласт історії і в цьому пласті велике місце займає писанка. Наталія Миколаївна з однодумцями є упорядником цієї книги. Це прекрасно, що ми не лише пишемо писанку, але вертаємо її з небуття і вчимо цього дітей. Якщо діти будуть знати, що це можна зробити… Я сьогодні спостерігала таку картину: першокласник біжить, вперше тримав писачок у школі, тримає писанку і кричить: «Мамо, моя перша писанка! ». Це так зворушливо. А мама каже, що ми її посвятимо. Я впевнена, що мама, яка не тримала писачок, дивлячись на радість дитини своєї, візьме писачок до рук. Ми таким чином через дітей, майстрині, педагоги, і родину повернемо до того, що є наше, через дитину. Уявляєте, це така хороша річ.

Читати ще: "Писанки боялися, тому писанкарок розстрілювали" - історичний факт