- Перш за все, вітаю вас з одужанням від коронавірус. Знаю, що потрапили до лікарні, перебіг хвороби був складний. Побачивши системи по інший бік, і знаючи її зі сторони чиновника, що для вас змінилося?
- У мене був дуже важкий перебіг хвороби. Я аналізував ситуацію з трьох боків: як лікар, як пацієнт і як управлінець.
Найперше хочу сказати: медики, які працюють з ковідними хворими, віддають себе повністю. Це 100-відсоткова віддача щодня, високий професіоналізм. Медики обласної лікарні, в якій я пропрацював 11 років, врятували мені життя.
Ліками і киснем лікарня забезпечена. Лікарі знають, як лікувати, і чітко все виконують.
Якщо говорити про рівень діяльності медзакладу, в цих умовах він є дуже високим.
- Нещодавно спалахнув конфлікт довкола вільних ліжок у міських ковід-лікарнях. Ви повідомили, що вільні місця є, «швидка» каже, що нема. До якого висновку дійшли? Хто «ховає» вільні місця?
- Ми працюємо з головними лікарями міських лікарень для того, щоб інформація про вільні ліжка була достовірна. На жаль, ми не можемо отримати доступу до наявності вільних ліжок в обласній клінічній лікарні. Чомусь подається інформація тільки по інфекційному відділенні, по інших – ні.
Насправді, я не бачу причин для конфлікту. Я бачу суто робочі питання, які можна вирішити.
Коли був пік третьої хвилі епідемії в Чернівецькій області, механізм госпіталізації пацієнтів тільки через бригади екстреної медичної допомоги працював відмінно. Але є звернення від громадян (вони не системні) про те, що «швидка» не завжди приїжджає вчасно. Ми чули, що доводиться чекати 2-3 години. І це не тому, що погано організована їхня робота, а тому, що перевантажені бригади.
Я поставив себе на місце цих людей, які викликають «швидку», годину-дві чекають, машина не приїжджає. Зрозуміло, вони самі починають рятувати життя своє чи своєї рідної людини, викликають таксі або на власному транспорті доїжджають до найближчої лікарні, де їм можуть допомогти. Це нормальна реакція нормальних людей. Такі самозвернення дійсно мають місце.
У Чернівцях є заклади обласного підпорядкування і, згідно дашборду ОДА, там є вільні місця із киснем та без. Я розумію, що це процес динамічний. На ранок можуть бути вільні ліжка, а на вечір – не бути.
Враховуючи те, що трохи зменшується кількість нових випадків і госпіталізацій, я вважаю, що вести чернівчан на лікування за межі міста недоцільно, тому що можна знайти резерви в закладах, які знаходяться на території Чернівців.
- Чи є де розгортати у місті додаткові ліжкомісця?
- Звісно. Зараз планується розгорнути ліжка для хворих на коронавірус на території колишнього неврологічного відділення Чернівецької обласної психіатричної лікарні. Ці ліжкомісця обладнані киснем.
У міських закладах ми використали ті резерви, які могли використати. Але у міській лікарні №1 плануємо вдвічі збільшити кількість місць у реанімаційному відділенні.
У лікарні №4 немає взагалі доступу до централізованого кисню, тому пацієнти знаходяться на концентраторах. Але будемо думати, як цю лікарню забезпечити централізованим киснем.
- Останні тижні у Чернівцях збільшували кількість ковід-ліжок. А як щодо кількості медперсоналу, який лікує і доглядає пацієнтів із COVID-19, на скільки збільшилася кількість лікарів і медсестер за останній час?
- Так, люди не залізні, їм треба відпочивати.
Для того, щоб отримати фінансування від НСЗУ, заклад формує склад ковідних бригад, до яких входить 12 працівників. Наразі ми маємо в Чернівцях 17 таких ковідних бригад у наших трьох міських лікарнях. Це – 204 людини.
- Як гадаєте, із чим пов`язано те, що саме в Чернівцях кількість хворих на COVID-19 така висока?
- Це не тільки у місті Чернівці, а у всіх великих містах. Бо в містах люди більше контактують, не завжди дотримуються соціальної дистанції. Наприклад, якщо порівняти Чернівці і Путилу: в райцентрі соціальної дистанції легше дотриматися, ніж в обласному центрі.
Але є фактори, які працюють негативно як у місті, так і в районах. Це, зокрема, проведення народних гулянь у ресторанах. Для мене це – вище розуміння: як можна запрошувати гостей і наражати на небезпеку себе і своїх рідних?!
- На вашу думку, наскільки дієвим є локдаун у даній ситуації?
- Насправді дієвий. Якщо ми бачимо, що основні показники значно перевищені, якщо є загроза колапсу медичної системи, тоді треба вживати рішучих дій. Локдаун – це можливість виграти час, щоби наступного разу медична система теж справилася з великою кількістю важких хворих.
Гадаю, третя хвиля для Чернівців та області вже минула і медична система справилася. В тому числі - за рахунок обмежувальних заходів. Але я особисто вважаю, що ці заходи повинні бути комплексними. Не так, що хтось собі вирішив закрити школи. А чому школи?... Чому не заборонити ходити вулицею Кобилянської, наприклад?.. Тобто такі рішення виглядають нелогічно. Якщо локдаун, то ми маємо закрити все максимально для того, щоб дійсно врятувати людей.
- Від ковіду та карантину неабияк постраждала освіта. Рік діти вчаться переважно дистанційно. Чи є шанс, що до кінця цього навчального року учні ще повернуться за парти?
- Міська влада планує відновлювати очне навчання у школах Чернівців. Це знову буде адаптивне навчання. Тобто якщо у класі 35 учнів, ми не випустимо їх всіх одночасно на уроки. Краще діти будуть вчитися по пів групи і ходити до школи через день. Так і учні, і вчителі менше наражатимуться на небезпеку захворіти.
Важливо після відновлення навчання виконувати ті рекомендації, які дійсно працюють: масковий режим для учнів, заборона перебування батьків у школі, різні входи і виходи для різних вікових категорій учнів.
Узагалі, згідно постанови Кабміну, ми можемо відкрити очне навчання початкових класів навіть у «червоній» зоні. Це за умови, що хворіють не більше 50% учнів класу. У Чернівцях на сьогодні хворіють 85 школярів. Це на 26 тисяч учнів! Але зараз, навіть суто психологічно, розуміючи, яку кількість людей госпіталізовують щодня і скільки людей, на жаль, помирають, залишаємо школи працювати дистанційно. Думаю, через тижні два, якщо ситуація покращуватиметься, відкриємо школи
- Чи пов`язуєте ви зростання кількості хворих на ковід із тим, що тоді запрацювали школи?
- Звісно, ні. Я бачу ситуацію з коронавірусом у сусідній Польщі – там ріст захворюваності значно вищий, ніж у нас. Це аж ніяк не пов`язано з відкриттям чернівецьких шкіл. Мова йде саме про третю хвилю пандемії, яка відбувається на території Європейського континенту. На території України вона почалася одночасно з трьох областей – Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької. Зараз ми бачимо, що пік зміщується у центр і на схід. Тож між роботою шкіл і спалахом ковіду немає причинно-наслідкового зв`язку.
- Чи плануєте вакцинуватися від коронавірусу?
- Звісно, я буду вакцинуватися. Це буде приблизно у червні.
Щодо вакцинації, періодично з`являються різні міфи. Наприклад, інформація про те, що захворіли після вакцинації. Так говорити неправильно. Людина вважається провакцинованою, якщо вона отримала дві дози вакцини і після цього минуло 2 тижні.
Якщо людина отримала першу дозу вакцини і захворіла, то це нормально, тому що у неї немає ще достатнього рівня імунітету, який захистить від хвороби. Коли людина отримає другу дозу вакцини і після цього мине 2 тижні, тоді можна говорити про захист від коронавірусу. Чому я наголошую на цьому: бо викревлена інформація негативно впливає на тих людей, які ще не визначилися. Чують, що люди захворіли після вакцинації – і самі відмовляються вакцинуватися, бо вважають, що вакцина не діє. Але ж це неправильно!
Якщо ми зацікавлені в тому, щоб якомога більше людей були провакциновані, має бути в громади розуміння потреби в цьому. Саме вакцина зможе зупинити розвиток епідемії. Інакше у нас буде четверта хвиля - і локдаун, п`ята хвиля – і локдаун… І так триватиме дуже довго.
Хвороба дуже підступна. Вірус видозмінюється, стає агресивнішим. Ми не знаємо, що буде ще через пів року. Тому треба вакцинуватися – це єдиний вихід у даній ситуації. Це принцип доказової медицини, тобто те, що реально працює. Альтернативи, на жаль, поки що немає.
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами