"Закон ніхто й не збирався обговорювати…" - О.Палійчук про парламентські слухання щодо освіти

Директор департаменту освіти і науки ОДА Оксана Палійчук на своїй сторінці у Фейсбук написала свої враження від поїздки до столиці на парламентські слухання 

"9 грудня 2015 року відбулися парламентські слухання «Правове забезпечення реформи освіти в Україні». З усіх областей України приїхали делегації освітян (керівники органів управління освітою, керівники навчальних закладів, науково-педагогічні працівників) з надією бути почутими, зі щирим прагненням звернути увагу законотворців на «слабкі» місця проекту нового рамкового Закону «Про освіту», подекуди передчасні норми, які можуть завдати непоправної шкоди освітній системі…

Однак, як виявилось, їх ні слухати, ні чути ніхто не хотів… 

Рівень підготовки слухань не може не викликати обурення.
- Порядок денний відсутній. Як у процесі слухань стало зрозуміло, щоб «на ходу» змінювати сценарій, коли у залі з’являться народні депутати, яким треба «засвітитись» перед народом. 
- По суті, хоча б основними блоками, хоча б по освітніх ланках, Закон ніхто й не збирався обговорювати… Тоді для чого в такий непростий час, в умовах відсутності грошей на відрядження, збирати людей з усієї України? Окремі виступи , безперечно, були цікавими, але їх можна було б спокійно послухати по телевізору, почути в форматі селекторної наради.
- Жодного директора школи, завідувача ДНЗ, начальника управління освітою, які в найбільшій мірі можуть оцінити ефективність, доцільність, «життєвість», виправданість тієї чи іншої норми нового законопроекту, не було запрошено до слова.
- Дошкілля, загальна середня освіта – це основні ланки, де відбувається формування особистості, чому їм не приділяється увага?
- Найдивніше те, що вже більше місяця кожна область відправила свої пропозиції до проекту, тому, «пересіявши» їх, потрібно було визначити ключові, найбільш суперечливі, щоб предметно обговорити з людьми з метою «просвіти» тих, хто боїться реформ, не розуміє їх змісту, значення, ефективності, щоб донести кожному важливість обґрунтованих змін у законодавстві, і, навпаки, неприпустимість необдуманих, «руйнівних»… 
Освітяни Чернівецької області дали конструктивні пропозиції щодо функціонування кожної освітньої ланки, усіх аспектів діяльності освітньої галузі. Значна частина їх врахована.

Однак, ключові чинники забезпечення якості освіти, які мають бути враховані законотворцем, МОНУ ще не враховані. Будемо наполегливо звертатися, щоб нас почули.

1. Якісна освіта – якісні педагогічні кадри.
Достойна заробітна плата вчителя – необхідна умова забезпечення якості освіти. Вчитель, який думає, як вижити, добираючи максимальну кількість годин, або, якщо не може цього зробити, бо працює в невеличкій сільській школі і шукає іншого підробітку, – перестає виконувати основні свої завдання - вихователя, наставника, просвітителя, викладача-предметника, який майстерним володінням свого предмета пробуджує в учнів інтерес до навчання, до пізнання світу і себе. 
Розмір заробітної плати є критерієм «престижності» професії у суспільстві.
Розмір заробітної плати – один із основних чинників вступу кращих випускників шкіл на педагогічні спеціальності.
Рекомендації до проекту Закону «Про освіту»: 
- «забезпечити рівень середніх посадових окладів педагогічних працівників середньомісячній заробітній платі працівників промисловості, здійснення доплат спеціалістам освіти до рівня середньомісячної плати працівників економіки України»;
- Збільшення стартової плати молодого вчителя (хоча б до двох мінімальних окладів.) (У віддалених малочисельних навчальних закладах є вакантні посади, які немає ким заповнити. Та потрібні фізики, математики, вчителі іноземних мов тощо. Але жодний молодий педагог не поїде працювати у віддалену сільську школу, бо на мінімальну зарплату, яку він отримує, він не зможе знімати квартиру і прогодувати себе.)
Необхідно здійснювати відбір на педагогічні спеціальності (розробка критеріїв відбору тощо)
Впровадити обов'язкове стажування вчителів-початківців.
Гарантувати на державному рівні умови оздоровлення, страхування життя педагогічних працівників, лікування професійних захворювань.

2. Ядро якості освіти – якісний, обґрунтований зміст освіти
Розвантаження навчальних програм для ЗНЗ – необхідна й найочікуваніша реформа змісту загальної середньої освіти. Необхідно визначити базовий рівень, яким повинен оволодіти кожен учень.
- Учень повинен відчувати себе спроможним опанувати змістом предмету і бачити його практичну спрямованість, важливість.
- Вчитель повинен турбуватися не про те, як величезний, подекуди «неосяжний» об’єм матеріалу «вкласти» в учнівські голови, а як за допомогою навчального матеріалу реалізувати виховну, розвивальну мету уроку, як познайомити учнів не просто з формулами, фактами, а й з людьми, які за ними стоять, їхнім внеском у науку, історію, життя конкретної громади. Без цього немає громадянського, національно-патріотичного виховання.
- Розвантаження змісту навчальних програм обов’язкових предметів стане поштовхом для реалізації потреб учнів у задоволенні індивідуальних здібностей інтересів – всебічного розвитку учнів (свідомий вибір факультативів, гуртків, секцій)
- Змістова насиченість навчальних програм, зосередженість на формуванні предметних компетенцій, відволікають вчителя від роботи над основним – виробленням ключових – життєвих компетенцій («уміння жити», «уміння співжити», «вміння вчитися», «вміння працювати»), які виражаються у сформованості моральних цінностей 
Пропозиції : МОНУ спільно з НАПНУ створити робочі групи з вчителів-практиків, науковців з кожного предмету для розвантаження програм, визначення базового рівня

3. Підвищення ефективності видатків на освіту
Гроші повинні «йти за учнем», у цьому, перш за все, рівний доступ до якісної освіти.

4. Цільова субвенція з державного бюджету на фінансування дошкільної освіти (оплата праці педагогічних працівників). Чому оплата праці вихователя ДНЗ залежить від спроможності місцевого бюджету? Чи захочуть випускники шкіл здобувати професію вихователя за таких умов?
У сучасній економічній літературі поширена думка, що найвища віддача відбувається при вкладенні коштів на трьох перших стадіях навчання: дошкільній, початковій, середній освіті. За оцінкамирізнихавторів, до 30% приросту національного доходу країниотримують за рахунокінвестицій у початкову і середнюосвіту.
Нерівність у доступі до якісної дошкільної освіти виникає через «нерівність» фінансового забезпечення ДНЗ з місцевих бюджетів. Це може призвести до руйнації первинної ланки освіти.

6. Фінансування професійно-технічної освіти. 
Прийняття рішення, яке запропонував Кабінет Міністрів України у статі 29 проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», а саме: «передача видатків на підготовку фахівців та робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах державної власності з 01.01.2016 на фінансування з місцевих бюджетів», передчасне і законодавчо не підготовлене. Заклад професійно-технічної освіти готує фахівців не тільки для конкретної громади, а для цілого регіону."