Зарплати вищі, ніж у Румунії та нові амбулаторії або як реформується медицина на Буковині

Це дало поштовх для керівників цих закладів розвиватися та навчитися ефективному управлінню.

Про успіхи та подальші перспективи медичної реформи на Буковині дискутували фахівці під час засідання круглого столу «Медична реформа у громадах: успіхи та виклики», який відбувся у Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування.

«Так склалося, що реформа медичної галузі розпочалася фактично однією з останніх. Враховуючи той стан, в якому перебувала ця галузь раніше, і ті умови, які були на старті реформи, вони дозволяли реалізувати перетворення поетапно. Першим етапом якраз було реформування первинної галузі охорони здоров’я. Станом на сьогодні у Чернівецькій області створено 16 центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі – ПМСД), які представляють як райони, так і вже новостворені об’єднані територіальні громади. Крім того, є 7 закладів охорони здоров’я у місті Чернівці, які також уже мають статус комунальних некомерційних підприємств і працюють напряму з Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) та отримують кошти за ту роботу, яку вони проводять.

Таким чином, реалізується принцип «гроші йдуть за пацієнтом» відповідно до кількості підписаних декларацій. І наразі ми маємо ситуацію, що ті сімейні лікарі, які підписали 1800 і більше декларацій отримують досить великі, за нашими мірками, зарплати. До речі, я нещодавно побачив рекламу однієї з Сучавських амбулаторій (Румунія – ред.), яка шукала сімейного лікаря із пропозицією по зарплаті близько двох тисяч леїв. Я подивився по курсу – це 14 тисяч гривень. Можемо сміливо сказати, що на сьогодні наші сімейні лікарі отримують більшу зарплату, ніж у сусідній Румунії», – говорить заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Юрій Лесюк.

Читайте ще: Електронна медицина. Записатися на прийом до лікаря та отримати електронний рецепт можна через смартфон.

Він вважає, що гідна оплата праці має велике значення у якості надання медичних послуг, але, звичайно, не головне. Важливу роль також відіграє і наявність хорошої матеріально-технічної бази лікарень.

«У цьому плані в нас також почалися суттєві зміни – це і впровадження телемедичних послуг, закупівля автотранспорту і будівництво нових амбулаторій. Далі на часі покращення рівня знань наших сімейних лікарів», – додав Ю. Лесюк.

Фахівці медичної галузі звертають увагу, що до процесу реформування та покращення якості надання медичних послуг долучаються не лише медичні установи, а й об’єднані громади. Адже це питання здоров’я їхніх мешканців.

«Існуючі результати нам дають змогу говорити, що реформа медичної галузі на первинному рівні у Чернівецькій області в цілому вдалася. З точки зору організаційних моментів і з точки зору того, що всі надавачі первинної медичної допомоги, які працюють в області, підписали угоди з НСЗУ. Більшість із них уже прийняли свої колективні договори і це дало можливість суттєво підвищити заробітну плату лікарям. Крім того, заклади, які підписали договір з НСЗУ, особливо у сільській місцевості, мають змогу підсилити своє матеріально-технічне становище. Але також варто зазначити, що і громади взяли активну участь у придбанні обладнання, комп’ютерного забезпечення тощо», – каже регіональний координатор з підтримки медичної реформи у Івано-Франківській і Чернівецькій областях Наталія Гусак.

У тих лікарнях, де керівники намагаються «йти в ногу з часом» та не бояться саморозвиватися, лікарі отримують більші зарплати, заклади закуповують кращу техніку, а пацієнти, відповідно, отримують якісніші послуги.

«Головне, щоб головні лікарі не боялися конкуренції на ринку надання медичних послуг. Ті, хто це зрозумів і навчився жити у цих конкурентних умовах, мають кращі здобутки. А конкуренція між закладами, відповідно, йде лише на покращення сервісу та якості надання медичних послуг»

Водночас спеціалісти погоджуються, що поряд із успіхами медичної реформи є ще багато моментів, які потрібно вдосконалювати.

«Реформа змінила саму систему фінансування, реформа дала можливість закладам бути автономізованими як в управлінській, так і у фінансовій частині. Але лікарі ще повинні зрозуміти, що ці кошти, яких надійшло набагато більше, вони повинні відпрацьовувати у більшому обсязі, ніж це було до цього часу. Лікарі і керівництво закладів мають розуміти, що сімейний лікар – це не тільки людина, яка лікує, до якої звертаються за медичною допомогою. Сімейний лікар – це насправді та людина, яка має працювати над збереженням здоров’я свого пацієнта. На жаль, наразі ці питання профілактичних оглядів, онкоскринінгів, аналізів, які входять у базовий пакет, ще не до кінця виконуються. І це є суттєвою проблемою. Бо заклади мають зрозуміти, що рано чи пізно електронна система охорони здоров’я дасть можливість НСЗУ перевіряти не тільки прозорість фінансування і кількість підписання декларацій, а й якість надання медичної допомоги. Вони будуть бачити, який сімейний лікар, і коли, в якому віці відправляв свого пацієнта на ті чи інші обстеження», – вважає Н. Гусак.

Серед викликів, з якими зіткнулись заклади первинної ланки медицини, називають також і нестачу кадрів.

«Якщо до проведення реформи по субвенційній формі ми отримували 376 тисяч гривень у місяць, то вже у жовтні, коли ми перейшли на прямі відносини з НСЗУ, ми отримали 640 тисяч гривень. Різниця суттєва. Ми одразу ж підвищили зарплати лікарям для стимулювання їх подальшої роботи з підписанням декларацій. Проте, незважаючи на суттєво підвищені зарплати, у нас актуальною залишається кадрова проблема, – розповів головний лікар Центру ПМСД Вижницької ОТГ Дмитро Паламарюк.

Читайте також: Впливовий АССпект: Чернівці досі без лікарні інтенсивного лікування і без госпітальної ради.

Керівник Центру скаржиться на неврегульоване питання щодо лікарів, які ідуть в декретну відпустку або виходять з неї на місце того лікаря, який уже має по дві тисячі декларацій.

«В такому випадку вносять зміни у колективний договір, який підписують з лікарями. Наприклад, Кам’янець-Подільський Центр ПМСД у своєму колективному договорі прописав, що якщо людина виходить з декретної відпустки, її зобов’язані забезпечити роботою. Але вона немає підписаних декларацій. Тому що за період декрету, інший лікар набрав її пацієнтів. В такому випадку їй дають можливість розпочинати з нуля. Їй виплачують три мінімальних зарплати впродовж півроку. Для того, щоб дати можливість людині набрати декларацій. Потім ще півроку їй платять дві мінімальні зарплати і дивляться на темпи підписання декларацій. Якщо людина за цей час не підписала декларацій з пацієнтами, то у неї немає зацікавленості працювати. Вона немає обсягу роботи і тоді ставлять питання про її подальшу зайнятість», – пояснює регіональний координатор з підтримки медичної реформи у Івано-Франківській і Чернівецькій областях Наталія Гусак.