Зігріти ЗСУ: у Чернівцях волонтери виготовляють окопні свічки (ВІДЕО)

У Чернівцях волонтери уже кілька місяців виготовляють окопні свічки на фронт, пише Медіа агентство АСС. Процес організувала буковинка Ольга Топиркіна. Колись вона виготовляла прикраси та продавала їх, а зараз змінила профіль та перекваліфікувалась на важливіші запити.

«Це звичайна бляшанка, головне, аби вона була заввишки 7 см, всередину ми кладемо тришаровий гофрокартон і гніт. Раніше я займалась прикрасами, а зараз свічками. Волонтеримо. Ми заливаємо цю посудину розтопленою сумішшю воску та парафіну. Топимо його безпечно на водяній бані. І заливаємо. Суть така: парафін всотується у картон. Горить така свічка до 8 годин. Так солдати зможуть приготувати собі їжу, закип’ятити воду, зігрітись», - каже Ольга Топиркіна.

Отримуйте новини в Telegram

Дві кімнати закладені бляшанками, картоном і згарками від свічок. Спершу про таку ініціативу волонтери повідомили у соцмережах, по місту всім розповідали, запрацювало «сарафанне радіо». І люди почали зносити і навіть пересилати з інших міст необхідні матеріали.

«На 100 свічок потрібно 30 кг парафіну технічного, а ціна 94 грн за кілограм. Це дорого. Ми приймаємо парафін, донати, але в першу чергу – згарки. Це найдешевше. Коли свічки не догорають, то ті рештки нам і приносять. Це нам привіз священник, невідомий, бо навіть не представився. Просто приніс 7 мішків згарків з церкви, їх там все одно викинули б», - розповідає Ольга Топиркіна.

Також на полицях є і весільні свічки. Але їх переплавляють у крайньому разі. Поки відкладають убік, бо часто на них є попит для цивільних, котрі живуть у зоні бойових дій. Там нема світла та тепла.

«Від нас залежить наша тиша»

«1800 свічок ми уже віддали. Бляшанок маємо на 4 тис. нових штук. А от зі згарками біда, вони швидко закінчуються», - каже волонтерка.

«Помагаємо солдатам ЗСУ. Робити неважко, добре бути чимось зайнятим. Уже не б’ємо байдики. Є друзі і рідні у мене на фронті. Моя роль проста: обрізати та обтискати бляшанку. Оля молодець, горджусь, що вона цим зайнялась, таких людей мало. А треба більше, особливо у цей час», - додає волонтер Ігор.

Поруч за столом працює волонтерка Мар’яна. Вона крутить картон у спіраль та формує свічку. Використовує спеціальну машинку, схожу на м’ясорубку.

«Ми приходимо у вільний час, кожного дня, ніхто не платить нам, це добровільно. Мотивує мене Оля. Ми здружились, вона надихає нас. Чому я роблю це? Від нас і хлопців залежить наша тиша. З радістю це роблю. Компанія у нас чудова. Жартуємо, спілкуємось. Це найкраще, що ми робимо», - розповідає волонтерка Мар’яна.

Ольга Топиркіна відправила на фронт трьох братів і багатьох знайомих. Каже, що найменше, що вона зробити – підтримати їхній дух та зігріти.

«У мене воює брат, я розумію як йому важко. Важливо підтримати їх хоч чимось, солдат мерзне в окопі, ми це маємо пам’ятати завжди. Це не місія – це робота. Підтримка, яка дає мир. Закликаю усіх до співпраці – разом зігріємо ЗСУ та переможемо»,  - каже волонтерка.