Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти, навіть із сироваткою залишається ризик смерті до 20%.
Це гостре інфекційне захворювання передається переважно повітряно-крапельним шляхом і характеризується місцевим запаленням слизових оболонок ротоглотки та загальною інтоксикацією з ураженням серцево-судинної та нервової систем.
Нагадаємо, Чернівецька область отримала сироватки для лікування правця, дифтерії, сказу та зміїних укусів
До летальних випадків можуть призвести набряк слизових оболонок та блокування дихальних шляхів псевдомембранами, токсикоз, ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції.
Дифтерія – вакцинокерована інфекція.
Єдиний спосіб захиститися від хвороби і запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих.
Під час останньої епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли.
Тому міністерство рекомендує якнайшвидше зробити необхідні щеплення проти дифтерії дітям і дорослим.
– Якісна і безпечна вакцина є в усіх регіонах України, і надається безоплатно як для дітей, так і для дорослих. Водночас, рівень вакцинації проти дифтерії залишається низьким – лише половина українських дітей отримала захист третьою дозою вакцини АКДП у віці 18 міс. минулого року, і менше половини дорослих, – йдеться у повідомленні відомства.
МОЗ нагадує про обов’язкову ревакцинацію дорослих від дифтерії кожні 10 років.
Для дітей централізовано закуповують вакцину проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП (з цільноклітинним кашлюковим компонентом, що дає найкращий захист).
Є вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП та вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих.
На 1 червня 2018 року в Україні є 2,2 млн доз вакцини АКДП, 557 тис. доз АДП та 5,2 млн доз АДП-М.
– Звертаємо увагу лікарів: будь-який підозрілий випадок захворювання є показанням для госпіталізації до інфекційних стаціонарів і призначення відповідного лікування, не чекаючи результатів лабораторного дослідження, – додають у МОЗ.
