"Джерело інфікування сибіркою — хвора тварина, здебільшого це мала й велика рогата худоба, — розповідає Тетяна Волкова, завідувачка відділу особливо небезпечних інфекцій Одеського обласного лабораторного центру. — На території країни багато скотомогильників, де захоронено трупи хворих тварин. Усі вони перебувають на обліку, за ними ведуть спостереження, але за певних умов (скажімо, під час повеней) спори сибірки можуть знову активізуватись і поширюватися, наприклад, через воду. Загалом, цей збудник дуже стійкий і може роками перебувати у грунті.
Читати ще: на Буковині застерігають щодо смертельної небезпеки
Людина ж заражається, доглядаючи хвору тварину (навіть від контакту з вовною), чи при забої. Відомі випадки, коли набиралися хвороби через хутряний одяг...
— А споживання м'яса може бути небезпечним?
— Збудник сибірки (споротворна бактерія Bacillus anthracis) гине внаслідок тривалої термічної обробки.
— Як розвивається недуга?
— Її симптоми проявляються здебільшого через 2 — 3 дні після інфікування. Різко підвищується температура тіла (до 39 — 40 градусів), болить голова, людина відчуває загальну слабкість. У 98% випадків розвивається шкірна форма сибірки. На місці контакту із зараженим продуктом чи твариною з'являються карбункули (схожі прищі з гнійно-кров'янистим вмістом), що набрякають і сверблять.
Може розвинутися легенева форма, коли збудник потрапляє в дихальні шляхи (супроводжується сильним болем у грудях, задухою), чи септична — збудник потрапляє в кров. Останні дві форми найбільш небезпечні й становлять загрозу життю хворого. Від людини до людини збудник не передається.
Джерело: expres.online
