У новому дослідженні вчені із Університету Нової Англії, Інституту морських наук і Неаполітанського університету імені Федеріко II зосередилися на еволюції різних часток людського мозку в пошуку того, що відрізняє нас від приматів.
Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на УНН.
У певному сенсі, наш мозок ніколи не дорослішає. Ми поділяємо цей “синдром Пітера Пена” лише з одним іншим видом приматів — неандертальцями, пише Science Alert.
Мозок ссавців складається з чотирьох окремих часток, які відповідають за певні функції: лобна частка пов’язана з міркуваннями й абстрактним мисленням, скронева частка — зі збереженням пам’яті, потилична частка — із зором, тім’яна частка допомагає інтегрувати сенсорні входи.
Отримуйте новини в Telegram
Перший аналіз включав тривимірні моделі мозку сотень живих і викопних приматів — це дозволило вченим скласти карту еволюції протягом часу. Інший цифровий набір даних про мозку вчені отримали від живих видів мавп і людей різних стадіях зростання — це дозволило дослідникам намітити інтеграцію частин мозку в різних видів у міру їх дорослішання.
Дослідники прослідкувавши зміни в часі у десятків різних видів приматів виявили, що в людей особливо високий рівень інтеграції мозку — особливо між тім’яною та лобовою частинами. Відкриттям стало те, що люди зовсім не унікальні — такою ж високою виявилася інтеграція між цими частками неандертальців.
Загалом, вчені дійшли висновку, що з інших приматів людей відрізняє як розмір нашого мозку, так і те, що еволюція різних часток нашого мозку тісно інтегрована, на відміну будь-якого іншого примата. Дослідники припускають, що цей “синдром Пітера Піна” відіграв важливу роль в еволюції людського інтелекту. Також вчені вважають, що неандертальці насправді були дуже здібними й просунутими людьми.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
