Рейтинг публікують щороку 3 травня, коли відзначається Всесвітній день свободи преси. Представники RSF оцінюють стан медіа у 180 країнах та територіях, аналізуючи здатність журналістів робити суспільно важливі публікації без втручання та загрози власній безпеці.
Країни розділяють на 5 категорій у залежності від ситуації зі свободою преси. Так, цьогоріч у 31 країні ситуація є дуже серйозною — що є рекордним показником. Для порівняння: у 2021-му так оцінювали 21 країну, а у 2022-му — 28.
У 42 країнах ситуацію називають важкою, у 55 — проблематичною, у 44 — задовільною, а лише у 8 — доброю. Найкраща ситуація зі свободою преси у Норвегії, яка посіла перше місце в рейтингу. Друге місце в Ірландії, третє — у Данії. А замикає вісімку країн із найкращою ситуацією зі свободою ЗМІ Естонія.
Всесвітній індекс свободи преси
Україна посіла 79 місце у рейтингу свободи медіа. Ще торік країна займала 109 місце. Однак укладачі рейтингу вказують, що зараз журналісти в Україні перебувають у найбільшій фізичній небезпеці, ніж будь-коли. Оскільки медійники стають цілями російських військ. Наприклад, 26 квітня окупанти на Херсонщині поранили італійського журналіста Коррадо Зуніно та вбили його помічника-фіксера з України Богдана Бітіка.
росія посідає 164 місце в рейтингу, а білорусь — 157. Натомість Польща розмістилася на 57 місці, Молдова — на 28-му, а Румунія — на 53-му.
Загалом найлегше працювати журналістам у Європі, зокрема у країнах Європейського Союзу. Але й там ситуація неоднозначна. Наприклад, у Німеччині за останній час зафіксували рекордну кількість випадків насильства щодо журналістів та арештів представників преси.
Найгірша ситуація зі свободою преси у Північній Кореї (180), Китаї (179), В'єтнамі (178), Ірані (177), Туркменістані (176) та Сирії (175).
Загрози для журналістики
Автори рейтингу вказують, що індустрія фейкових новин впливає на свободу преси. У 118 країнах опитані медійники заявили, що політичні діячі в їхніх країнах часто або системно брали участь у масових компаніях із дезінформації або пропаганди.
«Стирається різниця між істинним і неправдивим, справжнім і штучним, фактами і вигадками, що ставить під загрозу право на інформацію. Безпрецедентна здатність фальсифікації контенту використовується для підриву тих, хто втілює якісну журналістику, і для послаблення самої журналістики», — йдеться у звіті.
Також вказують, що розвиток штучного інтелекту «сіє подальший хаос у медіасвіті». Так, ШІ дозволяє створювати фейковий контент: як текст, так і зображення. Це дозволяє урядам і політичним діячам спотворювати реальність.
Крім того, у рейтингу наголосили на посиленні пропаганди зі сторони росії, яка намагається поширити свою реальність на окупованих територіях України, а також розправляється з опозиційними медіа та журналістами.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами