На фото: Олександр Білоус
Чернівецький громадський діяч та волонтер від початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Україну, а згодом почав займатись благодійністю – допомагав укомплектовувати бойові частини усім необхідним, пише Медіа агентство АСС.
«Лягаєш спати 23 лютого і думаєш, що 24 числа багато справ маєш зробити. А прокидаєшся о 6 ранку, бо подзвонив начальник – каже, досить спати, війна почалась, давай на роботу. Це був той час, коли варто було знайти себе, у цій системі координат зрозуміти, що робити і куди бігти. Уже з 27 лютого я був у полку Азов. Але це вже інша історія. Десь у квітні я ще раз подумав над тим, чим можу корисний своїй державі. Або іти як військовий далі вчитись і потім в окопи воювати, як багато моїх побратимів. А на той час уже багато моїх друзів загинули під Києвом, інші полетіли на Азовсталь. Я за станом здоров’я повинен був вирішити для себе: куди далі. Я б не був таким потрібним на передовій, як би міг допомогти у тилу. Волонтерство, координація, логістика – це моє», - розповідає Олександр Білоус.
Отримуйте новини в Telegram
Волонтер почав допомагати друзям в полку Азов, чернівецьким військовим частинам, які безпосередньо воювали. У списку закуплених товарів були дрони, амуніція, обладнання, інше забезпечення. Та найголовніше – автомобілі на передову.
«8 мільйонів гривень загалом зібрали. Це не рахуємо паливо, ремонти, генератори. Це спільна робота всіх. Ми уже 49 автівок відправили на фронт (станом на 9 вересня - 52, ред.). Це стара техніка, слід завжди все ремонтувати, аби вона не зупинилась у хлопців на полі бою. Це моя країна, без діла сидіти не буду – інакше я не пробачу собі. Якщо не можу по здоров’ю зі зброєю у руках воювати, я це буду робити так – подаючи патрони», - додає Олександр Білоус.
У команді з Олександром на волонтерських засадах багато однодумців та друзів. Всі разом жертвують та збирають кошти, домовляються та шукають варіанти доставки машин. А потім самі їх і доправляють на схід.
«З дитинства знаю Сашка, він принциповий, патріот. Коли почалась повномасштабна війна, він сів у потяг і пише: «я поїхав». Я зрозумів куди - у Київ захищати країну. Він впертий і чесний. Не завжди можемо придбати гарну техніку. Купуємо недорогі, бо їх треба багато (авто, ред.). А тут ремонт, фарба. А потім кожна проїздка – це поломка в дорозі. Процес довгий і складний. Останній раз поламались біля Дніпра і 100 кілометрів долали 5 годин. Основну роботу в організації цієї роботи робить Саша. З часом ми бачимо як всі зменшують обороти у допомозі, але він каже – це треба продовжувати і не зупинятись. Його робота важлива. Два місця тому ми віддали авто на передову, не пройшла і доба як її розбили. І таке буває», - каже волонтер і бізнесмен Андрій Сафроняк.
* Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.
«Він ініціатор. Олександр пройшов бойові дії. Знає, як це важливо - туди на передову доправити транспорт. Це ж порятунок життя. Це все для того, аби нищити орків. Він цим живе. Він не може психологічно зупинитись. Кажу – розслабся, візьми паузу. Яка пауза – відповідає, це людські життя, ти там не був і не знаєш. Завжди рветься вперед. Думає, придумує, шукає, аналізує. Честь і хвала таким людям, у цьому питанні він дуже принциповий. І буде рухатись до самої перемоги. І зробить все, що зможе», - розповідає бізнесмен та волонтер Сергій Гринюк.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
