Жителька Переяслава Наталія Павленко 11 днів провела у Чернівцях і у мережі Фейсбук ділилася враженнями від нашого міста.
До «Букініста» ходять заради господині
Наталя Павленко пише, що закохалася у Чернівці з першого погляду і давно мріяла пожити тут. Тому взяла квиток, орендувала квартиру і 11 днів провела у Чернівцях.
«Я жила на колишній Червоноармійській, 57. У Переяславі мешкаю теж на колишній Ч. і теж 57. Знак? За ці дні я обходила якусь кількість парків, церков, вулиць, була в кіно, книгарнях, кафе, двориках, театрі та музеї. Дам перелік місць, які варто відвідати. Поділю їх на попсові і ні. Якщо у вас лише день на Ч., то це, звісно, університет – найкрасивіший в Україні (туди пускають переважно з екскурсією і вона коротенька), 5 площ (Центральна, Соборна Театральна, Турецька і Філармонії), вулиці Головна, Кобилянської (пішохідна), Франка, церкви із заходом всередину: вірменська, п’яна церква (Миколаївський катедральний собор), Миколаївська церква (найстаріша у місті, 1607 року забудови). Вона манюсінька і гарнюсінька, схована за п’яною церквою на сусідній вулиці, - пише Наталія Павленко. - Усі посібники радять ще будинок-шифу, тобто корабель. Як на мене, звичайний заокруглений будинок на розі двох вулиць. Якщо часу більше, то є театр, цвинтар на вулиці Зеленій – про них я пишу нижче. А є ще місця не попсові. Отже, ботанічний сад (не той парк, що біля універу). Він крихітний, і там такі вузенькі доріжки, крок вліво-вправо і тебе не видно, навколо все пахне і купа екзотичних дерев. Біля саду – вулиця старовинних маєтків. Вулиця Федьковича. Того самого, іменем якого названо універ. Тут гарно, вишукано, якщо звісно вам цікава архітектура.
На вулиці Головній (вона довга, так от в центрі) є книгарня «Букініст». Чим вона відрізняється від решти книгарень? Господинею. Марина Львівна Лібанова – це богиня, легенда Чернівців, яку можна обіймати поглядом і якщо вона дозволить, не тільки ним. Жінка-феєрверк, жінка-свято, яку всі знають і обожнюють. Я сама за 11 днів 6 разів заходила до неї. З М.Л. не обов’язково розмовляти: можна сісти і слухати, як розмовляє вона з покупцями, які книги радить і яким способом радить».
Читайте ще: 5 атмосферних місць Буковини: "космічна" станція, казкові гори та унікальна архітектура
На кладовищі – 100-річні фото
«У Чернівцях є свій некрополь. Навіть два, один з яких - єврейський. Вони напроти один одного. Християнське кладовище схоже на Личаківське у Львові, той же вигляд парку із алеями, але без доглянутості і акуратності. Оця запущеність дозволила зробите те, що завжди хотілося: заглянути у склеп. Тут є кілька зруйнованих. Виявилося: звичайна вимурувана яма із поличками, як у потязі. В одному була труна. Ціла-цілісінька, без ознак руйнування, хіба в порохах. Інший гробівець, видно, почистили, тут не було нічого, крім куща папороті, що пробивався через столітню бетонну стіну. Тут збереглися старі фото, при чому знімки зовсім не вицвіли і не вигоріли. На їхню давнішність вказує лише зображення позаминулого чи початку минулого століття. Тут можна прослідкувати за модою: за жіночими зачісками, капелюшками і, звісно, сукнями».
Вам буде цікаво: У Чернівцях можна знімати Європу, - режисер фільму-серіалу
Чернівчани не дуже шанують своє місто
«У Чернівцях знайомі обличчя я почала зустрічати вже другого (!) дня, а під кінець було таке, що декого бачила разів по 5, - пише туристка. - Третього дня спіймала себе на тому, що мию абрикоси у центральному фонтані і оббризкуюся, наче так і треба. На четвертий зі мною віталися незнайомці, на сьомий туристи питали дорогу і я вже знала, куди їх послати. Тобто направити.
Загалом жителі Чернівців, зробила висновок, своє місто не дуже шанують. Я просила багатьох назвати улюблені місця у місті, а у відповідь звучало про Львів, Франик, Ужгород, Кам’янець-Подільський…».
За матеріалами газети «Вісник Переяслова»
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
