Неймовірне відео про красу української землі з'явилося в мережі.
Приголомшлива збірка, надзвичайно красиво і динамічно підібрані кадри з усіма куточками нашої України. В ролику є і Буковина, і Чернівці.
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
Резиденція Митрополитів буковини і далмації - справжня візитка столиці Буковини.
Університет заснований 4.10.1875 указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував з 1827 року.
Будівля університету справді вражає багатством оформлення, в якому поєднуються готичні, візантійські, східні та інші мотиви. Університет складається з трьох корпусів: головного, духовної семінарії і церкви Трьох Святителів, пресвітерії.
Зараз у центральному корпусі розташовано факультет іноземних мов. Серед усіх кімнат головного корпусу найбільше вражає Синодальна зала (її називають Мармуровою - раніше була оздоблена мармуром): величезні колони, дерев'яна стеля, декорована орнаментом, коридори з мармуровою мозаїкою. На жаль, у 1944 році Синодальна зала дуже постраждала від пожежі, і теперішній вигляд Мармурової - лише відреставрована копія.
Центральний корпус з 29.06.2011 рішенням 35 сесії комітету світової спадщини ЮНЕСКО включений до списку Світової культурної спадщини.
Собор Святого Миколая
Собор Святого Миколая був побудований в Чернівцях у румунський період Буковини (1919–1940). Він уособлює на Буковині православну румунську національну традицію — побудований в румунському стилі неоромінеск.
На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви. Храм збудовано за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества: православного Успенського архієрейського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш — місця останнього спочинку румунських королів.
Собор Святого Миколая — єдина православна церква Чернівців, у якій не переривалося богослужіння.
Ратуша
Історія Чернівецької ратуші Ідея спорудження у Чернівцях міської ратуші виникла у 1820-х роках. Побудована була у 1843–1847 роках за проектом німецького архітектора Адольфа Мартіна, який переконував міську владу в необхідності зведення ратуші на головній площі Чернівців. Ратуша була зведена на досить ґрунтовному фундаменті, глибина якого становила близько шести метрів, і спочатку використовувалася як пожежна каланча. За час свого довгого існування ратуша у Чернівцях бачила і австрійських правителів, і російських чиновників, і румунських окупантів. На сьогодні будівля продовжує використовуватися за призначенням. Зараз у ній розміщується резиденція міського голови та Чернівецька міська рада.
Хотинська фортеця
Протягом багатьох століть Хотин був ареною численних військових конфліктів і визначних битв світових імперій. В XVIIст. тут відбулись Хотинська війна 1621 року і Хотинська битва 1673 року. У XVIIIст. край став полем битв чотирьох російсько - турецьких війн. Перлиною міста є всесвітньовідома Хотинська фортеця - це пам'ятка історії, культури та архітектури XIII-XIX ст.
Фортеця являє собою спільну, безцінну спадщину для багатьох народів. ЇЇ стіни не раз ставали свідками багатьох війн, вони бачили перемоги і поразки, піднесення і занепад імперій. Хотинська фортеця здавна привертала увагу дослідників, мандрівників і простих любителів старовини.
Читати ще: Сьогодні день народження Чернівецької області. Їй виповнюється 76 років
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами