Червонокнижні стерлядь, веризуб та марена: чернівецькі біологи вирощують унікальні види риб (ВІДЕО)

У підвалі інститут біології, як на ринку, - пахне рибою і сильно шумить вода (то працюють мотори у рециркуляційній системі). Науковці тут уже кілька років допомагають природі відновити свій біоресурс, пише ІА АСС. У п’яти басейнах вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони – червонокнижні.

«У нас в Дністрі є свій автохтонний осетровий вид – стерлядь. Це продуценти чорної ікри. Тим вона і цінна. Стерлядь – один з найменших представників. При чому рідкісний та зникаючий. Ми проводимо роботу з аборигенними видами по вдосконаленню технологій штучного утримання і відтворення з метою отримання рибопосадкового матеріалу для повернення у природні водойми, - розповідає Олексій Худий, доцент кафедри Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ.

Новини ІА АСС є у Viber

У зменшенні чисельності риб винні не лише браконьєри. Зміни клімату та загалом природного середовища теж впливають. Зараз у басейнах є риби 7-місячного віку. Коли вони були личинками, то доглядати слід було як за малими дітьми.

«Найважчим процесом у вирощуванні риби є перші личинкові стадії. Тоді буває великий відхід личинки, малька. Часто доводилось годувати. Приходилось вставати і вночі, і вдень – цілодобово, щодвігодини.У стерляді нижній рот, вони за допомогою рота забирають їжу з дна – це донні види риб», - пояснює Ольга Фрунза, аспірантка Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ.

Звичайний корм для риб із зоомагазинів не підходять для «червонокнижної» стерляді. А спеціального ніхто не розробляє. Чернівецькі науковці якраз і пишаються власною розробкою - вони вводять до кормів личинок риб пробіотики через живих посередників.

«Ми використовуємо унікальну технологію – біоінкапсуляції цільових продуктів (пробіотики, антибіотики) у живі кормові організми. Це планктонні ракоподібні дафнії та артемії. Спочатку він насичується тим продуктом, який ми хочемо  донести до риби, і тоді ми згодовуємо його рибі», - додає Олексій Худий.

Читати: Науковці ЧНУ стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки

Воду для потреб лабораторії беруть з міських мереж. А для очистки уже відпрацьованої використовують біологічний фільтр (мікроорганізми). Такі напрацювання науковців точно допоможуть підприємствам, котрі захочуть вирощувати такі рідкісні види для потреб людей.

«З одного боку, вони задовольняють попит людей у сировині тих риб. Тобто ці технології дозволять у промислових об’ємах вирощувати їх, і люди більше не будуть брати їх із живої природи. Також частину вирощених особин ми випускаємо у природні умови, і так ми поповнюємо популяцію», - розповідає Ілля Чорней, член Нацкомісії з питань Червоної книги.

Пів години без світла – і риба гине. Компресори, які насичують воду киснем, мусять працювати безперебійно. Якраз для цього минулого місяця тут встановили сонячні батареї. Більше від міського енергопостачання лабораторія не залежить.

Червонокнижні види досить дорого обійдуться браконьєрам. За веризуба причорноморського штраф – 10 тис. грн. За стерлядь прісноводну – уп’ятеро більше: 48 тис. грн.

«Людина все життя забезпечувала свій комфорт за рахунок природи. І нищила її. Стало ясно, біолог – це лікар природи. Біологи вірять, що зараз прийшов такий час, коли їхні знання і навички мають стати рятівними для суспільства. Постійно нищити природу і не дбати про відновлення – це квиток в один кінець», - прокоментував Михайло Марченко, директор Інститут біології, хімії та біоресурсів ЧНУ.