Лікар-епідеміолог розповів журналістам МА АСС, чи є в області збудники важких інфекцій у природі та чи мають їх у вільному доступі лабораторії, які ризики підхопити холеру чи тиф є сьогодні на Буковині, як протидіють цим хворобам фахівці, а також дав поради, як безпечно відвідати заклад громадського харчування у Чернівцях без ризиків для власного здоров'я. Юрій Падурару, лікар-епідеміолог, завідувач відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», поділився й власними думками щодо вибору меню у закладах та слідкування за трендами зі Сходу, коли люди масово починають цікавитися поїданням сирих страв, зокрема м'яса й морепродуктів.
У більшості випадків Юрій Падурару та його колеги працюють у кабінетах з документами та різними паперами. Будівля їхнього центру розташовується у центрі Чернівців.
«Чим більше ми працюємо в кабінеті на профілактику інфекційних хвороб, тим менше, ми будемо виходити на об'єкти для епідрозслідування і менше хворітимуть люди. Тому кожен вихід на об'єкт або в осередок інфекційної хвороби, ми сприймаємо, як надзвичайну ситуацію для себе. Значить, ми десь недопрацювали, ме не розказали людині, як мити руки, що можна їсти, як їсти, де купувати тощо. Ми працюємо на випередження - на профілактику», - Юрій Падурару.
Епідеміологічне розслідування в осередку підозри на особливо небезпечну інфекцію/ фото надав Юрій Падурару
Далі - читайте у форматі інтерв'ю.
Отримуйте новини в Telegram
- Розкажіть, будь ласка, про епідситуацію на Буковині станом на зараз. Чи спостерігаються нові виклики та загрози для лікарів?
- Розпочну характеристикою ситуції з кором, яку маємо станом на липень. З 2024 в області триває черговий епідемічний підйом захворюваності. Реєструються спалахи кору. У січні цього року була оголошена надзвичайна ситуація пов’язана з високим рівнем захворюваності. За перше півріччя 2025 року показники захворюваності кором зросли у 29 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року.
2025 року станом на 21 липня, зареєстровано 329 випадків кору, зокрема захворіло 264 (80%) серед дітей та 65 дорослих. 229 хворих були госпіталізовані в заклади охорони здоров’я. Зараз на стаціонарному лікуванні перебувають 24 дитини та 1 дорослий, 4 дитини лікуються амбулаторно.
Зареєстровано летальний випадок кору у дитини, дитина була не щеплена за відмови батьків.
Хворіють переважно діти, які не отримали вакцинацію та ревакцинацію проти кору відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні.
Хвороба Лайма. На 25% зросла захворюваність хворобою Лайма, за 6 місяців 2025 року в області зареєстровано 85 випадків. Хворіли мешканці Чернівецького та Дністровського районів. Жодного випадку у Вижницькому районі не зареєстровано.
Лабораторією особливо небезпечних інфекцій ДУ «Чернівецький ОЦКПХ» в цьому році досліджено 994 зразки кліщів на збудник кліщового бореліозу, з них виявлено позитивних – 274 (28%). Більшість кліщів, знятих з людей, доставлені мешканцями Чернівців, у них в 38% випадків виявлено збудник бореліозу.
- Щодо теми з кліщами: маємо два кардинально різних погляди на проблему з укусами цих павуків. Зазвичай, мешканці сіл, люди, які живуть ближче до природи, ігнорують перестороги лікарів, пояснюючи це тим, що не один раз помічали на собі, витягали самостійно, викидали й нічого не ставалося. І, навпаки, вже нова тенденція, переважно поки серед містян, коли кожного знайденого на собі кліща везуть до лабораторії на дослідження й звертаються до лікарів. Чому такі різні погляди та переконання?
- Дивіться, у селі, якщо звернете увагу - багато людей, які мають хронічні хвороби, наприклад, хвору спину, ходять кульгаючи, тощо. Тут я маю на увазі наслідки хвороби Лайма, про які навіть не підозрюють люди. Наслідки зазвичай виникають через пів року, 10 років, через 20 років - віддалено в часі. Ніхто не знає першопричини, так от, наприклад, дитину вкусив кліщ, а через 10 років у неї починають суглоби хворіти. Чи не кожна друга-третя людина поважного віку в селі має якусь хворобу, повязану з руховим апаратом. Зазвичай це пояснюють для себе важкою фізичною працею в селі, на городах. Так у когось болять, ніби вивертає, руки, у когось пальці, у когось спина, хтось ходить криво. Але в більшості випадків - це все довготривалі наслідки хвороби лайма, які проявилися вже через певну кількість років.
Багато хто стає гірше бачити без вагомої на те причини. Це також можуть бути наслідки хвороби Лайма. Вкусив кліщ, ми вже й забули. А через 10 років починають суглоби «нити», з'являються хронічні артирити або різко зір втрачається, чи на шкірі з'являються якісь хвороби - це можуть бути наслідки, тому треба звертатися і за медичною допомогою, приймати лікування, яке призначається антибіотиками, і слухати, що кажуть лікарі- інфекціоністи.
Зауважу, що зараз вже більше людей знають про цю хворобу і звертаються до фахівців.
- Останнім часом говорять про повернення старих важких хвороб типу холери, тифу, віспи. Звідки вони беруться знову, чи загрожують людям, як не заразитися? Які ще з них повертаються та коли востаннє були зафіксовані на Буковині?
- Щороку в усьому світі реєструється до 4 мільйонів випадків холери і до 150 тисяч смертей від холери.
З 2021 року у світі зареєстровано різке загострення епідемічної ситуації з холери з надзвичайно високою смертністю. У більшості випадків спалахи холери були пов’язані з недостатнім доступом до чистої води та відповідних санітарних умов.
В Україні існує високий ризик виникнення випадків холери, оскільки в країні триває війна, в частині областей порушені системи енергопостачання, водопостачання, каналізування, відбувається погіршення санітарного благоустрою, фекальне забруднення джерел водопостачання, евакуація та міграція населення.
Географічне положення Чернівецької області, міжнародні зв’язки з сусідніми державами, активізація міграційних процесів в середині країни та за її межами, є визначальними факторами щодо можливості постійного проникнення на територію області холери. Тому в області ЦКПХ, Департамент охорони здоров'я ОДА, заклади охорони здоров'я забезпечують готовність до реагування на випадки холери.
До початку епідсезону холери в області проведено коригування комплексного плану санітарної охорони території, оновлено перелік закладів охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів із підозрою на холеру, переглянуті схеми отримання та передачі оперативної інформації, оновлено склад оперативних протиепідемічних та дезінфекційних бригад ЦКПХ. Проведено навчання медичного персоналу щодо профілактики та контролю холери в умовах закладів охорони здоров’я.
Обласний центр контролю та профілактики хвороб проводить епідрозслідування та лабораторне обстеження кожного випадку гострої кишкової інфекції.
Упродовж епідсезону підвищеного ризику занесення холери (з 1 червня по 1 жовтня 2025 року) в області запроваджено посилений епідеміологічний нагляд, досліджуються на холеру проби води зі стаціонарних та тимчасових точок забору води.
Щодо профілактики холери. Інфікування відбувається внаслідок споживання забруднених збудником холери продуктів харчування та питної води. Факторами передачі холери є брудні руки або забруднені предмети вжитку. Сприяють поширенню інфекції мухи, таргани та інші комахи.
Поодинокі завізні випадки холери в Чернівецькій області в останнє реєструвались понад 25 років тому.
- Що станеться, якщо інфікована людина таки привезе вірус у якийсь з регіонів?
- Це може призвести до того, що збудник холери приживеться, наприклад, в зовнішньому середовищі і ми роками не зможемо позбутися його. Наприклад, Одеса, море, якщо в каналізацію міста потрапить збудник холери, а це далі потрапить випадково в море, то там в морі може надовго залишитися цей збудник, або він може бути в каналізації, або в озерах дуже добре живе роками. А далі потрапляє в людський організм.
Черевний тиф. Так само небезпечний і спалахами. Якщо він потрапляє у воду - може інфікувати велику кількість людей. Дуже важко долати спалах черевного тифу в умовах, коли порушується система санітарних норм забезпечення. Ми всі випадки інфекційних хвороб розслідуємо. Є комплекс заходів, які в мирний час ми не проходимо, але зараз у нас значно посилилась профілактика інфекційних хвороб й інших.
- Чи є ліки від таких хвороб сьогодні?
- Холера є звичайною гострою кишковою інфекцією, яка лікується дуже легко. Це бактерія, яка вбивається антибіотиками. Якщо людина своєчасно звертається до лікарів - її ізолюють, госпіталізують, лікують антибіотиками, роблять системи, поновлюють водний баланс, бо там за дуже короткий період часу при холері людина втрачає велику кількість рідини, а це може призвести до незворотних змін в організмі, серцевосудинна система реагує, центральна нервова система реагує. Дуже багато людей від холери помирають в країнах Африки, Азії, де немає розвиненої медичної допомоги. У нас з цим все добре. У нас всі люди, які живуть в Україні, освічені та розумні. Вони своєчасно звертаються за медичною допомогою.
- Юрію Олексійовичу, чи є ймовірність того, що чернівецьким епідеміологам доведеться працювати на прифронтових територіях?
- Якщо буде потреба в тому, щоб ми допомогли іншим областям проводити протиепідемічні заходи, то епідеміологи Чернівецької області готові поїхати. За умови, що не буде ризиків ннебезпеки для мешканців і людей, які проживають зараз на Буковині. Усе буде зроблено розумно, щоб не послабити профілактику в Чернівецькій області. Ми дійсно можемо одночасно допомагати й іншим областям. Але це може статися тільки в разі гуманітарної катастрофи. Коли у тих районах не буде можливості надавати медичну допомогу, займатися епідрозслідуванням, коли буде велика кількість хворих тощо. Але ми зараз готові реагувати на всі загрози, які можуть бути для України.
- Ви як епідеміологи маєте справи з вірусами. Чи є у ваших лабораторях зразки, до прикладу, чуми й інших вірусів?
- Ми раніше мали культури і звичайні культури, які лабораторії використовують для того, щоб правильно діагностувати вірус. Тобто зберігали штами різних культур, але з початком війни ми все знищили. Ми зараз не маємо на території області мікроорганізмів, які можуть призвести до витоку та поширення хвороб. Зараз наші лабораторії тільки проводять планові дослідження зовнішнього середовища та біологічного матеріалу. Наші лабораторії зараз не становлять загрозу для населення.
- Улітку частішають випадки харчових отруєнь. Зокрема нещодавно у Львові в закладі отруїлися понад 70 людей. Як безпечно пообідати в закладі влітку, на що звертати увагу? Розкажіть й про симптоми отруєння, коли слід звертатися до фахівців?
- Держава бере на себе зобов’язання забезпечити кожній людині право отримати або безпечні харчові продукти в продажу, або безпечні страви та харчові послуги в громадському харчуванні. Відповідає за безпечність харчових продуктів виробник, а ось контролює - Держпродспоживслужба. Фахівці ДПСС є експертами у галузі харчової безпеки.
Епідеміологи центру контролю та профілактики хвороб проводять епідеміологічні розслідування спалахів гострих кишкових інфекцій за участі фахівців Держпродспоживслужби.
Щоб уникнути ризику харчового отруєння через відвідування закладів громадського харчування необхідно обирати перевірені ресторани чи кафе з хорошою репутацією. Не треба соромитись та просити персонал замінити вам страву, якщо її якість викликає сумніви.
Найбільш вразливими до харчових отруєнь є діти, вагітні жінки, люди похилого віку та люди з ослабленим імунітетом.
Отруєння може проявлятися через нудоту, біль у животі, блювоту, діарею, і мати небезпечні ускладнення з необхідністю госпіталізації через зневоднення, тривалу лихоманку.
Якщо ви або ваші близькі, особливо діти, відчули симптоми харчового отруєння, якнайшвидше зверніться до лікаря — не займайтеся самолікуванням.
Наші новини є у Facebook
- А Ви особисто як чернівчанин, ходите в заклади міста, довіряєте нашим рестораторам?
- Я довіряю всім закладам громадського харчування. Я заходжу і дивлюся меню. Я стараюся обирати ті страви, які проходять термічну обробку. Але це моя особиста думка і думка епідеміолога, я би вибрав те, що проварюється, просмажується і проходить термічну обробку. Тоді я впевнений, що там збудника не може бути, навіть якщо він там був - його вже немає. Я дивлюсь, безумовно, чи є де руки помити перед обідом, я дивлюся, як виглядає персонал, я звертаю увагу на поверхні в закладі, як вони виглядають, на скільки вони чисті.
Але додам, що усі заклади відчиняються після ретельної перевірки Держпродспоживслужби.
- Чи часті спалахи отруєнь в Чернівцях, на скільки масові вони в нас?
- У нас спалахи бувають майже кожного року, по декілька спалахів невеличких в області і в тому числі в Чернівцях реєструються. Але кількість пацієнтів в рази менша від загаданої у Львові. Немає масових захворювань, тому що у нас, до прикладу, в Чернівцях є широкий вибір і немає перезавантаження. У нас достатньо велика кількість закладів громадського харчування і відбувається рівномірний розподіл. Персонал не перезавантажений, великих черг немає. Таких ситуацій, коли треба недоварити, недосмажити, бо треба негайно подати страву - у нашому місті немає. У Чернівцях все встигається, все спокійно і це добре. Це добре з точки зору епідемічної безпеки.
- Зараз серед трендів нові страви за новими рецептами, маємо дуже великий вплив азійської кухні, йдеться й про споживання сирих продуктів. Як Ви особисто ставитесь до цього, готові прийти до закладу та замовити тартар з яловичини, до прикладу?
- Ну, якщо відверто, то я ще не куштував сирих страв. Я з тих, хто не пробував ще суші. Жодного разу. Я знаю склад, що там може бути копчена риба, там можуть бути якісь морепродукти. Але особисто в мене є розуміння підсвідомо, що такі страви можуть нести загрозу. Але моя сім'я смакує, це нормально.
Україна зараз перебуває на етапі адаптування, в тому числі санітарних норм безпеки і харчування, до європейських. А там - вже суворіші вимоги. І перед вступом у Євросоюз, ми маємо їх виконати, щоб безпечно харчуватися тими ж сирими морепродуктами.
- А за кілька років, коли припустимо, ми перейдемо на стандарти - готові спробувати суші?
- Мене не приваблює от східна їжа і загалом та, яка навіть підсвідомо може становити якийсь ризик для здоровя. Але так, піду безумовно (посміхається - ред.) Але я прихильник традиційної української кухні, яка є безпечною, термічною, обробленою. Вона добре сприймається організмом. Але звичайно, цікаво знати й про кухні й інших народів світу, тому можна спробувати скуштувати їхні страви.
- Ми всі панічно боялись коронавірусу. З початком повномасштабного ця тема відійшла на другий план, якщо не зникла повністю. Проте час від часу в інфопросторі виникає інформація про нові штами. Чи варто їх боятись ? Чи справді є нові смертельні штами?
- Ковід викликався вірусом, який називався SARS-CoV-2 . Цей вірус мав таку властивість: кожні 2 тижні мутувати. І він всі ці роки з 2020 по 2023 мутував щодватижні. Ці мутації призводили до виникнення важких штамів. Була висока захворюваність, смертельні випадки. За ці 3 роки він так домутувався, що втратив свої небезпечні властивості. І в 2023 році він став звичайним вірусом.
Тому сьогодні не становить такої загрози, як під час пандемії. Зараз реєструються випадки covid 19. До прикладу, на минулому тижні ми зареєстрували 4 випадки за тиждень. Але всі вони протікали у легкій формі.
- (доповнення від редакції) А скажіть, будь ласка, ви як фахівець в Чернівців з досвідом та багажем знань до якої версії походження коронавірусу схиляєтесь: природного чи витік з лабораторії?
- Звичайно, що в мене є своя думка з приводу походження віруса, але головне це те, що спосіб його походження ні на що не впливає. Я не схиляюсь повністю ні до одної, ні до іншої теорії, але розумію, що таке може бути. Може бути і витік з лабораторії випадковий, а може бути природня мутація, яка призвела до наслідків. Для мене, епідеміолога, головне як захиститися від цього вірусу, як зробити так, щоб менше людей захворіло.
- Добрий день. До кого звертатись за допомогою та як діяти (протокол дій) при наявності агресивної форми грибкової інфекції в повітрі приміщення? Саме в повітрі квартири а не грибок на стінах в ванній кімнаті.
- Тут профільний фахівець - Держпродспоживслужба. Але додам, що випадків інфекційних хвороб, повязаних з наявністю збудника грибкової інфекції в повітрі квартири, у нас не реєструвались. Суто звертайтеся до них, і вони вже визначать, як далі.
- Чому стало так багато інфікованих кліщів, раніше ніхто їх не перевіряв і менше їх було, а зараз нашестя якесь?
- Так, дійсно, ми реєструємо зростання захворюваності хворобою Лайма або Бореліозом, що пов'язаною з активізацією покусів кліщів, інфікованими бореліями. Загалом зазначу, що в природі кліщі почали кусати вже й в зимовий період. Адже вони не гинуть через низьку температуру, а переживають зиму і активність кліщів протягом року тримається. Тому зараз дуже високий рівень, дуже багато ми реєструємо випадків хвороби Лайма і дуже високі відсоток інфікованості кліщів.
- На скільки зараз безпечне харчування в дитячих таборах, там контролюють кухню, працівників, продукти?
- Зауважу, що там дуже суворий контроль Держпродспоживслужби щодо безпеки харчування дітей в закладах оздоровлення та відпочинку. Ми реагуємо та проводимо ретельні епідрозслідування для того, щоб не було спалахів, бо ризик спалахів в цих закладах високий.
Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
