Дмитро Лукенчук, приватний підприємець:
«Моє ставлення до такого обмеження є категорично негативним. У березні в усій країні розпочався локдаун. Тоді держава тотальне закриття всіх закладів та установ пояснювала тим, що потрібен час, аби стримати хвилю пандемії та встигнути закупити концентратори кисню, апарати ШВЛ, маски, санітайзери тощо.
Ми поставилися з розумінням та закрилися. Чималих коштів тоді нам це коштувало. Ми виплатили зарплатню співробітникам, продали по собівартості, а деякі групи продуктів навіть менше собівартості нашим людям. А це нижче, аніж ціни в магазинах.
Три місяці ми були у збитках, доки не дозволили працювати літнім майданчикам. Інші держави компенсували збитки підприємцям, але не наша. Нас хіба що звільнили від сплати ЄСВ. Водночас ми допомоги не просили та підтримували своїх працівників, як могли.
Натомість згодом дізналися, що ковідний фонд наше місто перерозподілило на ремонт доріг. Замість того, щоби за ці кошти, зокрема, й підтримати підприємців, які постраждали під час карантину. Оренду нам уже давно повернули на попередній рівень, бо орендарі також втратили відчутні кошти під час локдауну.
Яка зараз пропозиція влади? Просто закриватися з 18:00? Індустрія зараз просто виживає. Про прибутки ніхто навіть не думає. Але нас і це влаштовує - на моїй пам'яті це вже третя криза, яку доводиться переживати. Тому знаю, що треба перетерпіти рік, і ситуація владнається. Але ж вірус так просто не зникне, а наша країна не з перших отримає вакцини, які наразі навіть не пройшли всіх необхідних клінічних досліджень.
Я не думаю, що у ресторанах вірус діє інакше, аніж в супермаркетах та є більш небезпечним. А о 18:00 у людей лишень закінчується робочий день і вони ідуть кудись посидіти та відпочити.
Наша індустрія забезпечує робочі місця, платить податки, а натомість змушена виживати».
Отримуйте новини в Telegram
Читайте також: У «червоних» зонах Буковини обмежують роботу закладів громадського харчування
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами