Військова розповіла, чи є на Буковині сьогодні добровольці, як працюють з військовозобов'язаними, які поводять себе агресивно, чи визнають власні помилки службовці ТЦК та СП та як протидіють російській проопаганді. Далі - у форматі інтерв'ю.
- Ми зустрілися з Вами вранці буденного дня. Розкажіть, будь ласка, як зазвичай проходять ось такі звичайні ранки та дні у відділеннях ТЦК та СП Чернівецької області.
- Щодня до ТЦК та СП звертаються десятки людей. Зазвичай, усі звикли думати, що робота ТЦК та СП - це лише про мобілізацію, але насправді це не так, бо наші військовослужбовці виконують багато необхідних функцій для військовозобов’язаних, поранених, звільнених зі служби, родин загиблих, зокрема. Також звертаються вступники до військових вишів, охочі укласти контракт. Ми працюємо у цілодобовому режимі. До кожного з кабінетів, підроздлів приходять відвідувачі, яким надаються послуги - необхідна інформація, роз'снення, допомога.
Отримуйте новини в Telegram
- Чи є серед відвідувачів центрів добровольці, загалом чи є зараз добровольці серед буковинців, ті, хто сам приходить до ТЦК та СП та заявляє про готовність долучитися до ЗСУ? Чи багато таких?
- Так, у нас в області є люди, які самостійно звертаються до територіальних центрів комплектування. З кандидатами на військову службу за контрактом працюють наші підрозділи рекрутингу. Ті, хто укладає контракт, мають певні переваги. На відміну від мобілізованих, вони можуть обирати військову частину, посаду за власним бажанням. Крім цього в них більше пільг і соціальної підтримки від держави. Приходить також молодь – для них є гарний проєкт Контракт 18-24, який дає можливість обирати частину, спеціальність, прослужити лише рік і отримати 2 мільйони за цей час. Після контракту, якщо не бажають продовжити, протягом року можуть не призиватися, а також виїжджати за кордон. Молодь у нас смілива і обирає бойові посади. Є багато людей, які приходять і кажуть, що вони хочуть служити вже в конкретній військовій частині, наприклад, тому що там служать родичі чи знайомі. Нещодавно хлопець, який уклав контракт за програмою 18-24, пішов служити у частину, де служить його сусід. Чийсь особистий приклад мотивує.
- Чому, на Вашу думку, зараз знизилася кількість охочих йти захищати країну? Що на це могло повпливати? Що зазвичай кажуть військовозобов'язані, які не хочуть бути мобілізованими, які причини, доводи вони мають?
- Війна триває довго, і зрозуміло, що чим довше – тим більше проблем може виникати пов’язаних з мобілізацією. Це недивно, що черг з охочих служити немає, так як велика кількість чоловіків поповнили військові частини з самого початку широкомасштабного вторгнення. Це були як резервісти, так і люди, які раніше не служили. Серед них і такі, хто міг не служити з різних причин, але також приходили. Це були люди, які свідомо долучалися до війська, щоб відбити напад росіян.
Але є військовозобов’язані, які всі ці роки залишаються в тилу і продовжують уникати обов’язку. Це саме люди, які могли би стати необхідною підтримкою тим, хто воює роками. Також вплив на свідомість людей має росія за допомогою інформаційно-психологічних операцій для зриву мобілізації. Поширення в медіапросторі і соцмережах негативу про Збройні Сили, різних фейків спрямоване на те, щоб люди не хотіли чинити опір окупантам. Ворог знає - не буде мобілізації – не буде країни. Бачимо немало випадків, коли і самі українці, навіть деякі медіа, допомагають йому в цьому, розповсюджуючи відповідний контент.
Існує проблема неусвідомлення громадянами масштабу загрози, яка є. Якщо би люди розуміли, що так, страшно, але страх - це природньо і бояться всі, немає людини, яка геть немає страху. Якщо усвідомити загрозу, яка нависла над нами, порівняти свій страх з наслідками, які можуть статися, якщо, наприклад, більше територій будуть окупованими - порівняти життя чоловіків на окупованих територіях, яких примушують воювати вже на боці рф, то тоді, мабуть, після осмислення цього, чоловік зможе подолати свій страх. Все долається також і в процесі підготовки.
Наші новини є у Facebook
- Які основні причини вказують наші буковинські військовозобов'язані, коли відмовляються йти служити?
- Часто, коли йдеться про мобілізацію, люди маніпулюють темою відсутності мотивації, небажанням. Проте мотивація щоб воювати дуже проста – на нас напали, ми мусимо боронитися. А мобілізація – це не про бажання, а про обв’язок. Ті, хто ухиляється від служби, зазвичай мають свої виправдання. Кажуть різне – одні не хочуть воювати «за таку владу», інші, що «вони нічого цій країні не винні», вона їм «нічого не дала», або, що воювати повинен будь-хто інший, аби не він сам. Є багато різних відмовок. Дехто зізнається у страхах. Але, як вже казала, боятися - нормально, бо війна - це ризик. Всім може бути страшно, але ми в таких обставинах, що страх треба подолати. Багато страхів безпідставних, як наприклад, що на другий день одразу опинишся на фронті. Насправді, під час військової підготовки людина загартовується, здобуває знання, вміння і вже з іншим налаштуванням направляється виконувати бойові завдання. До того ж не кожен, хто йде служити, триматиме зброю в окопі. В армії багато посад, пов’язаних із цивільними. Це водії, психологи, кухарі, автомеханіки, юристи та багато інших.
Є такі, хто відмовляється, бо впевнений що має підстави не служити, хоча насправді їх нема. Разом з тим, є чоловіки, які створюють собі проблеми самі, маючі підстави для відстрочки, але належним чином її не оформили. А все легко вирішується одним візитом до центру комплектування.
- Чому чоловіки ховаються, тікають, на Вашу думку?
- Траплялося різне, і дійсно таке, що людина просто починала втікати. Вдаються до різних маніпуляцій: імітують, що погано почуваються, влаштовують конфлікти, погрожують. Вдаються до того, що розміщують в мережах відео чи дописи аби вплинути на суспільну думку, хоча фактично є порушниками. І, як не дивно, але частина суспільства співчуває, тобто співчуває тому, хто не бажає їх захищати. Це знову ж таки наслідок інформаційного впливу, відсутність критичного сприйняття.
Також неадекватною часом є поведінка перехожих, які інколи збігаються до військових під час перевірки документів. Вони можуть кричати, знімати це на відео, поширюють те все в мережах. Наприклад дописи такого змісту як «спаслі мужчину от ТЦК». «Врятували» від чого, від обов’язку захищати?... Тим же залишили без підтримки іншого, хто відбивається на фронті один проти п’яти за себе, за нього, за сусіда, за колегу… І відповідно воно шириться в росії, на радість ворогам.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Та попри певні труднощі, ми продовжуємо виконувати покладені на нас завдання. Важливо розуміти, що в час війни кожен повинен щось робити для країни - чоловіки, придатні до служби долучатися до Сил оборони, інші допомагати як можуть, а деякі люди – хоча б не шкодити. Важливо, щоб кожен розумів, що мобілізація – справа не лише ТЦК та СП, як дехто помилково вважає, а всієї держави.
Кожна людина, яка потрапляє у військо, проходить підготовку, що має й елементи психології. Елементи психологічної підготовки включені в різні складові підготовки, у весь процес навчання, тому що та ж, наприклад, стрільба вночі або виконання якихось завдань в складніших умовах - вже відбувається певне звикання і певне тренування психіки до тих чи інших обставин. Також в частинах працюють з людьми психологи і інструктори.
- Якщо чоловік виступає максимально проти мобілізації, як з ним далі працюють у ТЦК?
- Таких випадків небагато. Так є, звичайно, частина людей, які мобілізуються недобровільно. Тому що мобілізація - це не про добровільне рішення, це про обов’язок, який потрібно виконувати. Це один з найвищих конституційних обов’язків громадянина і зазвичай люди, яких доставляє поліція, які прибувають до нас, вони в той момент усвідомлюють, що не вдалося більше ховатися і потрібно йти, закон є закон, потрібно його виконувати, і, відповідно, служать. А частина є таких, що влаштовують інколи якісь скандали, обурюються, намагаються довести якісь різні причини за якими вони не повинні проходити службу і в таких випадках з ними проводять бесіди наші військовослужбовці. Їм роз’яснюють їхні права, обов’язки і, зрештою, з кожним військовозобов’язаним, який потрапляє до територіальних центрів комплектування, також проводиться бесіда вже безпосередньо у військовій частині.
Небагато людей поводяться агресивно. Агресія проявляється буквально в перші хвилини чи до години, а далі вже людина все-таки усвідомлює, що це зрештою не забаганка ТЦК. Це виконання закону. Люди чому виявляють агресію? Тому що весь цей час, відколи почалася війна, вони ухилялись від виконання обов’язку. Вони думали, що якимось чином це їх омине, і коли вже все пішло не за їхнім планом, наприклад, затримали, то відповідно тут не уникнути якихось негативних емоцій або інколи конфліктів, але справа в тому, що насправді люди бояться не ТЦК, а саме бути залученими до виконання військового обов’язку, вони бояться потрапити на війну. Часом і з боку наших військовослужбовців трапляються порушення, та ми це визнаємо і працюємо аби запобігати цьому в подальшому. Важливо розуміти, що ТЦК та СП не забирають кудись собі цих людей, ми тільки той місток, між суспільством, між громадянами і військовими частинами, і ми виконуємо ті завдання, які на нас покладені.
По суті ресурс в нашій області, як і по всій Україні, він є, він є. І це досить багато чоловіків, які би могли зараз стати дуже сильною допомогою тим хлопцям і дівчатам, які вже роками там.
Дивіться нас на YouTube
- Маємо також і питання щодо умов перебування військовозобовязаних на території центрів, адже бачили багато дописів щодо цього. Отже, чи дійсно це «темні підвали з решітками без жодних умов»?
- Це не так страшно, і ми над цим постійно працюємо. У них насправді є доступ і до того, щоб забезпечити якісь свої базові потреби, вони харчуються, їм є де, якщо це потрібно, поспати. Їм є де прийняти душ, сходити в туалет - тобто ці всі потреби забезпечуються і немає в нас таких жахіть або, насправді, підвалів, в яких би чоловіків утримували. Так, інколи людині здається, що її, наприклад, утримують задовго або в пізній час, або в той час, який вона не планувала для цього виділити, але це все також пояснюється тим процесом, який відбувається. Якщо припустимо, людина потрапила ввечері - вона буде проходити ВЛК відповідно ввечері, це може затягнутися і до ночі, ми цілодобово працюємо. Відправка відповідно команди може здійснюватися і будь-коли. Це з різних причин відбувається і вночі, і вранці, тобто людина перебуває там стільки, скільки це необхідно - для того, аби ми виконували заходи з мобілізації.
Щодо лікарської комісії, я зауважу, що людина може пройти комісію протягом кількох годин, але якщо у неї є додаткові якісь скарги - людину скеровують на додаткове обстеження, тобто їй дають змогу піти дообстежитись і повернутися в якийсь певний день. З людиною спілкуються, вивчають документи, також підстави на відстрочу. Далі, зараховують в команду на відправку, відправляють в ту чи іншу частину. Якщо це мобілізація, а не контракт - то людина потрапляє в ту частину і на ту посаду, яка визначається вже потребами військових частин. У нас є потреби військових частин і відповідно ми формуємо ці команди. Відповідно, потрапляючи в військову частину, людина обов’язково проходить військову підготовку. Більш як півтора місяця вона проходить базову загальну військову підготовку і фахову підготовку за тією військовою спеціальностю, за якою буде проходити службу. Лише після цього військовий може направлятися для виконання завдань в райони бойових дій. Але не всі, хто мобілізується, йдуть служити на бойові посади. Тому що в армії дуже багато різних вакантних посад.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
