Медик з Чернівців потрапив до спецпроєкту «30 лікарів Незалежної України»

Проєкт підготувало Міністерство охорони здоров’я спільно з Національною службою здоров’я, департаментами охорони здоров’я обласних державних адміністрацій. Про це пише ІА АСС.

«Знайомтеся із 30 лікарями, які розпочали свій професійний шлях у Незалежній Україні. Ви можете зустріти цих лікарів на вулиці вашого міста, це може бути навіть хтось із ваших знайомих. Їхня робота висококласна, вони постійно навчаються, покращують свою практику. І пишаються тим, що працюють в Україні», – пишуть автори проєкту.

І додають: «30 медиків, про яких ми розповіли на сторінках нашого спецпроєкту, – лише частина із тих, хто працює на «передовій» системи охорони здоров’я, що реформується, та щоденною працею творить зміни».

Новини ІА АСС є у Viber

Ось що розповідається про чернівецького лікаря Олександра Тесліцького:

«Олександру змалечку передрікали бути медиком – після народження мама відразу повідомила, що виросте лікар. Тому дитинство пройшло у впевненості, що інакше і бути не може, хоча в родині не було жодного дотичного до медицини.

Лікар займає високе крісло директора Чернівецької обласної дитячої лікарні, проте посада для Олександра – лише інструмент. Фахівець займається надскладними випадками, які потребують діагностичного пошуку та інтенсивного лікування, адже від професійності, знань, інтуїції та швидкості реагування залежить найцінніше – життя маленького пацієнта.

Читайте також: Двоє буковинців - у ТОП-50 національної премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine 2021

Лікар зауважує, що бачити дитину спочатку у важкому стані – з порушенням дихання, роботи серцево-судинної системи тощо – а потім здорову та усміхнену, то відчуття неможливо передати словами. Саме одужання важкохворих малюків надихає лікаря працювати не покладаючи рук: «Коли випадок хвороби успішно поборюється і дитина йде додому здорова – це щастя, яке заряджає. Багато діток підростали на моїх очах не один десяток років, і тепер вони приводять своїх малят. Це надихає і стимулює робити свою справу ще краще».

Олександр згадує випадок з практики, котрий довів медику, що мама у пологовому мала рацію: «До реанімації потрапила 5-річна дівчинка у важкому стані шоку, без свідомості та самостійного дихання, з двобічним ураженням легенів через коронавірусну інфекцію. Стан дитини вимагав активних інтенсивних дій. Півтора місяця надзусиль не гарантували порятунок життя – по критеріях виходило лише 5% вірогідності. Проте ми чіплялися за цю цифру, і врешті решт нам вдалося відновити роботу всіх систем організму. Потім я бачив дівчинку з мамою за ручку без жодних наслідків хвороби. Її звуть Вікторія – і це справжня перемога. Тому ніколи не можна опускати руки, а слід боротися за кожне дитяче життя до останнього».

Олександр дуже гордий бути саме українським лікарем, адже впевнений, що покинути країну – то найпростіше, а лишитися і щось покращити вдома – то треба волю та самовідданість. Медик наголошує, що багато змін у галузі – позитивні та з часом призведуть до успіху: «Кожен епізод лікування оцінюється і компенсується державою. У нашому лікувальному закладі завжди великий потік пацієнтів, тому розподіл коштів не на ліжка, а на пацієнта, вважаю справедливим. Це підвищує імідж лікарні та мотивує персонал. Звичайно, надіюся на кращі фінансові можливості, аби вартість пакетів збільшилась і покращились умови перебування пацієнтів у стаціонарах (харчування, умови для матерів тощо). Проте рухаємось у правильному напрямку».