Фото ілюстративне
Які зміни передбачає новий Закон "Про повну загальну середню освіту" розповів у програмі Суть Речей на Радіо 10 директор Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Микола Харатін.
Посадовець описав основні нововведення Закону, відповідаючи на запитання ведучої програми Марини Шварцман:
- Які зміни передбачає новий Закон "Про середню освіту"?
- Я би без перебільшення сказав, що він революційний, тому що там багато таких речей, які важко розуміти. Я думаю, що до нього ще будуть вносити правки однозначно, але він вже почав діяти, Закон підписаний Президентом. Декілька нововведень я можу назвати, які там передбачені.
Ось одне із них: якщо дотепер документи про освіту видаються і друкуються в Києві, то вже з 1 січня 2021 року ці документи повністю буде друкувати і видавати навчальний заклад, з певною реєстрацією звичайно.
Інші серйозні кадрові зміни, передбачені у законі: з 1 липня всі директори навчальних закладів з безстрокових контрактів будуть переведені на строкові контракти. Перший котракт – це 6 років, він буде без конкурсу і другий контракт – також 6 років, тобто два терміни поспіль директор може працювати в одному навчальному закладі.
Інша норма, яка викликала десь і обурення, і нерозуміння – це стосовно пенсіонерів-вчителів, які працюють сьогодні. За нормою цього Закону "Про загальну середню освіту", також з 1 липня всі вони будуть переведені на строкові контракти. Я підкреслюю: переведені, тобто вони сьогодні працюють безстроково, з 1 липня вони переходять на строкові контракти на 1 рік і керівник навчального закладу таким чином отримує механізм, яким може регулювати звільнення, або продовження контракту тому чи іншому вчителю. Не секрет, що не всі вчителі працюють однаково, особливо пенсіонери.
Отримуйте новини в Telegram
Я пам’ятаю зі своєї практики: був такий вчитель, що коли приходив розподіл годин перед 1 вересня, він казав: Микола Іванович, дайте мені можливість ще один рік допрацювати. І ви знаєте, оце слово допрацювати, воно зразу вибиває з колії, таке враження, що ми робимо послугу цьому пенсіонеру, не думаючи про те, кого він вчить і яка його головна функція. І тут треба більше думати про дітей, а не про пенсіонера.
- Ви як колишній директор школи вважаєте, що це позитивні зміни?
- Звичайно, не всім вони подобаються і я кажу, що це можливість того пенсіонера, який працює дуже добре, а в нас дуже багато пенсіонерів, які працюють дуже добре. І ви знаєте, їхня функція ще інша – вони не тільки навчають дітей, вони навчають ще молодих вчителів і тому позбуватися їх ніхто не планує і, я думаю, що кожен директор школи бачить, як в нього працюють пенсіонери і він за деяких пенсіонерів буде горою стояти для того, щоб вони залишилися в школі, вони їм потрібні.
Але є такі, які не завжди хочуть і можуть вже працювати. Тому це реальний механізм директору школи для того, щоб проводити незалежну кадрову політику. Думаю, що це стане в пригоді будь-якому директору школи.
Вихователі групи продовженого дня будуть фінансуватися у майбутньому також з державної субвенції.
У нас будуть створюватися академічні наукові ліцеї.
Це новий крок, тобто буде існувати юридично незалежна початкова школа, так прописано в законі. Окремо буде існувати базова школа, тобто 5-9 класи і старша школа – 10-12 класи. Ми переходимо на 12-річний термін навчання. І ось всі ці три ступеня будуть юридично існувати незалежно один від одного, хоча в межах однієї гімназії може існувати школа першого ступеню і базова школа.
Найбільшої трансформації зазнає школа старша. По-перше, 3 роки навчання і по-друге, вона буде фаховою. Передбачається, що в майбутньому учні будуть здавати ЗНО після 9 класу. І вже тоді буде розподіл: одні будуть поступати ті, які набрали достатню кількість балів в академічний, або науковий ліцей, після того зможуть здобувати вищу освіту і визначитися зі своїм напрямком.
Читайте також: У МОН назвали крайній термін зарахування дітей до 1 класів
І професійна освіта - це сьогодні заклади професійно-технічної освіти. Це фахові передвищі навчальні заклади, які ми назвали коледжі, технікуми, це всі вони будуть об’єднані в одне, це будуть заклади, які надаватимуть фахову освіту.
І тому вже сьогодні ми розробляємо, на обрії вимальовується картина, де будуть існувати наукові ліцеї. Їх не треба багато, це можливо буде 1-2 навчальних заклади на всю Чернівецьку область, де будуть академічні ліцеї, де ми збережемо, де об’єднаємо заклади профтехосвіти. Це робота планова і ми вже почали цю роботу. Звичайно це не одномоментний процес, я думаю, що він затягнеться на 2 роки, можливо на 3.
Бо ліцеї, старша школа, вона вимагає проживання дітей біля цього навчального закладу. Якщо це буде один науковий ліцей у Чернівцях, зрозуміло всі діти, які будуть у ньому навчатись, вони повинні десь проживати. Тобто і цю проблему треба вирішувати. Якщо це буде академічний ліцей і він буде створюватися на базі школи, це також вимагає місця проживання. Тому тут багато ще питань.
- Старша школа, вона буде доступною не для всіх?
- Ні, вона буде доступною для всіх.
- Якщо буде тільки два заклади, а охочих буде багато?
- Так ЗНО зразу показує рівень. Ви здаєте ЗНО і отримуєте певну кількість балів, те що зараз ми маємо після 11 класу. Коли діти отримують сертифікати з певною кількістю балів і ця кількість балів їм дозволяє вступати на престижні спеціальності у вишах. Звичайний конкурс. Це просто спроектується вже не після 11, а після 9 класу.
Ще одне нововведення у цьому законі – для того, щоб існував науковий ліцей, або академічний ліцей, потрібно набрати 4 десятих класи. Такий науковий ліцей буде відокремлений, там не буде ні початкової школи, ні середньої, там буде тільки суто професійний ліцей: або академічний, або науковий.
Справа в тому, що іноді випускники 11 класів вступають у вищі навчальні заклади навіть не з метою отримати той, чи інший фах, професію, а це швидше така данина моді, здобути просто вищу освіту.
І ви знаєте, навіть коли вступають: от я вступлю туди, бо там легше вчитися і мене в армію не заберуть. Ви знаєте, ось ці аргументи, вони дуже шкодять нашій освіті і в нас дуже багато вищих навчальних закладів працюють "в пусту". Ми тратимо державні кошти на державне замовлення, ми навчаємо дітей, які здобувають вищу освіту, а потім вони з тією освітою не будуть реалізовані і цю проблему треба вирішувати. Я думаю, що це серйозний крок саме для цього. Не секрет, що у нас дуже велика кількість вищих навчальних закладів.
- Це може скоротити їхню кількість?
- Звичайно, вже перший етап відбувся. У нас були скорочення, об’єднання вищих навчальних закладів і ми розуміємо, що у нас кількість учнів-випускників зменшується, а кількість вищих навчальних закладів не змінювалася, а навіть збільшувалася за рахунок приватних навчальних закладів. І сьогодні в Європі ми маємо найбільшу кількість вищих навчальних закладів. Тому ми мусимо з цим щось робити.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
