Недарма ж кажуть, що люди діляться на два типи: ті, яким потрібно щось від тебе, і ті, від яких потрібно щось тобі.
Та чи дійсно це так? Невже у двадцять першому сторіччі людина не має куди звернутись за допомогою? Якщо так, то як цю допомогу отримати? Якщо ні, то що цьому заважає?
З такими питаннями журналістка ІА АСС звернулась до членів громадських та благодійних організацій, котрі займаються наданням безкоштовної допомоги всім, хто цього потребує.
Громадська організація «Народна допомога» надає послуги вразливим категоріям населення. Для бездомних функціонує нічліг, також для них створено центр обліку, ресоціалізаційне відділення (місце, де допомагають адаптуватись у нових умовах життя) і фактично соціальний гуртожиток. Також ГО надає допомогу переселенцям зі Сходу, аби ті пристосувались до нового місця проживання, реалізували і забезпечили себе.
Звернутись за допомогою сюди може кожен охочий, і що важливо – лише охочий. «Народна допомога» нікого не змушує користуватись їхніми послугами, це головний їхній принцип. Якщо людина дійсно хоче змінитись – то вона прийде самотужки.
«Народна допомога» активно співпрацює з Чернівецькими ЗМІ щодо інформування про свою діяльність. Особливо ця співпраця активна взимку, адже тоді питання бездомності стає як ніколи актуальним. Оскільки знедолені, як правило, збираються на вокзалах, то саме там і з’являються плакати та оголошення щодо місць, куди можна прийти за допомогою.
Окрім цього, є робоча група соціальних працівників, які в холодну пору року проводять вуличне патрулювання. Вони інформують, куди саме звертатися безхатькам.
«На жаль, держава не опікується нашою організацією. Частково наш заклад утримує міський бюджет, він забезпечує декілька ставок соціальних працівників та фінансує видатки на електроенергію, опалення. Міська влада фінансує оплату медичної сестри, яка в нас працює кожного дня, по півдня, а ще дрібний ремонт. Все інше - наші кошти, з реалізованих нами міжнародних проектів. Це підтримка донорів, з якими ми співпрацюємо», - розповідає директорка ГО «Народна допомога» Анастасія Берідзе.
Читати ще: Волонтер - це стратег, а не людина з картонною коробкою.
Головна ціль цієї організації – зменшення кількості безпритульних тварин гуманним шляхом.
Їхня історія почалась у 2012 році. Тоді ще “Благодійна організація захисту безпритульних тварин” проводила мітинги проти вбивства тварин у Чернівцях. Тоді було створено спеціалізоване комунальне підприємство – Притулок для тварин й почались перші стерилізації в місті.
«Собак ми взагалі стерилізували самі, у моєї бабусі вдома. Волонтери шукали цуценят. Притримували, а потім відпускали на місце. Наша організація запросила австрійську організацію “Чотирьохлапі”, яка стерилізувала перші 300 тварин у місті безкоштовно. Потім вони ще раз приїжджали. Так, на початку нашої діяльності десь було стерилізовано до 100 тваринок у моєї бабусі, потім ще 504 з допомогою “Чотирьохлапих”, разом 600 тварин», - каже Анжела Косован, керівниця ГО.
Нині у Чернівцях стерилізація тварин безкоштовна, тому головна задача «Animal Helpers» -допомогти привезти улюбленця до ветеринара чи повідомити, де є безпритульні тварини. Кожен охочий може звернутись до них за допомогою.
Забезпечує себе організація сама. Волонтери допомагають чим можуть – хтось фінансами, хтось надає транспорт, а хтось – працює безпосередньо з домашніми улюбленцями. Зарплат організатори ГО не отримують, адже отриманих коштів ледве вистачає на лікування і харчування тварин.
«Держава нас не фінансує, але утримує центр стерилізації і вже за це їм дякую, тому що раніше це лягало на наші плечі», - додає пані Анжела, - «Іноді мені телефонують і я відмовляю, тому що просто немає місця. Де у мене ці тваринки не були, навіть в танцювальному залі. У бабусі я зробила вольєр, де тримаю тваринок-інвалідів, або тих, які не прилаштовуються. Ми знімали гараж, офіси, але тільки до першого зараження. Справа у тому, що коли тварини хворіють і їм не роблять щеплення, то вони заражають територію, і туди вже не можна приносити інших тварин».
До теми: Як одягали та годували армію. У 2014-му у Чернівцях майданівці об`єднались у волонтерський рух.
Фонд заснований у 2011 році. Метою фонду є допомога діткам-сиротам, або тим, котрі позбавленні батьківського піклування. Також у фонді допомагають з організацією лікування та реабілітації для діток з інвалідністю. Крім того, волонтери допомагають сім’ям, які опинилися у важких життєвих обставинах.
На цей час вже 4000 українців скористались послугами благодійного фонду. Багато з них звертаються самотужки, але окрім того, благодійники самі їздять по віддаленим селам і надають допомогу знедоленим сім’ям.
У штабах «Збережи життя» постійно працюють психологи. Також працюють волонтери, вони проходять спеціальні програми і тільки після цього допускаються до спілкування з жінками.
Як і більшість подібний організацій, «Я майбутнє України» існує виключно за кошти небайдужих. Задля більшого залучення, працівники фонду проводять агітаційну кампанію в соціальних мережах – Facebook та Instagram. Також існує загальний сайт, де кожен охочий може знайти інформацію про благодійні проекти, а для найбільших проектів існують окремі сайти, як наприклад «Буковинська мрія» чи «Місто добра».
Прес-секретар організації Анастасія Бульбук каже: «Мабуть, нас мотивують самі люди. Це, зокрема, переживання від історій, які ми чуємо від сімей , що опинились в таких складних життєвих обставинах. Це взаємодія з ними, особливо після того, як ми їздимо в ті сім’ї та бачимо, в яких умовах живуть дітки і що часто їм не вистачає їжі, і вони радіють зовсім простим речам. Це і мотивує нас рухатись далі і допомагати всім потребуючим».
«Збережи життя» - міжнародна організація, основною метою якої є допомога жінкам у кризовій вагітності та інформування людей про цінність життя і рятування ненароджених дітей від вбивства через аборти.
Дізнатись про пункт допомоги вагітним можна завдяки рекламі, що розміщена в місті. Також допомагають безпосередньо акушер-гінекологи, котрі відправляють проблемних породіль до членів Life-центру.
Заснувала організацію українка в еміграції Надія Гординська. Дізнавшись статистику по абортам в Україні, вона вирішила відкрити такі центри допомоги на Батьківщині, адже в Америці подібні заклади дуже ефективні.
Life-центр існує завдяки зусиллями волонтерів та меценатів. Організатори намагаються більше залучати до співпраці українців, щоб вони більше переживали і піклувались про свою країну. Якщо є конкретна ціль, то оголошується збір коштів в Facebook. А якщо, наприклад, потрібні гроші на офісні витрати, то директори центрів індивідуально приходять до бізнесменів і назначають зустрічі, розповідають хто вони і чим займаються. А тоді вже запрошують їх у свою команду.
« Я почала цим займатись, тому що моя подруга народила мертву дитину. І коли це все сталося, при тому, що дружимо дуже багато років, я взагалі не мала слів підтримки. І коли я почала шукати, де я можу знайти якусь допомогу для неї, то зрозуміла, що у нас такого немає. А потім я випадково потрапила на тренінг Наді Гординської, і вона якраз планувала відкрити такий центр, і вона тоді була в Чернівцях. І вийшло, що в суботу подругу виписали з лікарні, а в неділю ми потрапили на цю презентацію. І вже з понеділка ми почали ходити, скажемо так, на більш докладніший тренінг. І після того вона запропонувала мені, чого я взагалі не очікувала, бути відповідальною по Life-центру в Чернівцях. Тепер замість мене там Алла Марівцан», - розповідає Міла Зарубайко, емоційний директор «Збережи життя» в Україні.
Також вона ділиться своєю першою історією: «Це була 18-річна дівчина, яка була вагітна на 4 місяці, і мала вже на руках 8-місячну дитину. Її вигнали з дому батьки і вона хотіла робити аборт. До нас вона вже прийшла з направленням на аборт. І так вийшло, що ми взялися за неї. Почали спілкуватися, підтримувати. Зрештою, вона зберегла дитину, і зараз має двох хлопчиків дорослих. У кожної жінки чи дівчини особливі історії. Кожна мама особлива для нас».
Автор: Катерина Кузик
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами