Фото: МА АСС
Чернівецькі волонтери завжди там, де потрібна допомога, пише Медіа агентство АСС. Купують берці для військових, шукають житло переселенцям, організовують мобільний хоспіс для невиліковно хворих дітей. Їх критикують та намагаються ошукати, але вони продовжують допомагати.
Отримуйте новини в Telegram
«Все, що ми робимо, робимо для себе, а не для когось. Для себе. Бо коли чекаєш на «дякую» – вигораєш швидко. А коли усвідомлюєш, що робиш для безпеки і для країни та своїх дітей - тоді ніколи не вигораєш. Я називаю всіх нас волонтерів - адреналінозалежними марафонцями. Ми звикли працювати безупинно. І так уже понад 10 років. Я роблю це для себе, аби внуки жили у нормальній країні без війни. Наш світ – це наше оточення. Зробімо його комфортним», - розповідає Катерина Пономарьова.
* Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.
Волонтер – стратегічний менеджер, продовжує жінка. Тому що все має бути організовано і правильно розраховано. Разом з Катериною працює ціла команда вмотивованих людей. Вони керують процесами на 5 різних складах.
Один з них – медичний хаб. Це партнери з міжнародної організації CUAMM, італійські донори. Всі коробки з медикаментами - це допомога з Італії, США, Іспанії. Вся вона іде по Україні. Волонтери розвозять ліки згідно з листами-зверненнями від українських цивільних госпіталів.
«Людям ми ліки не роздаємо, лише у лікарні. Окрім цього складу, у нас ще є інші пункти, де ми збираємо продукти, одяг, необхідні речі. Від CUAMM ми отримали 5 вантажівок допомоги. Це дорогі ліки, від опіків мазі зі сріблом, цинкові. Щодо продуктових наборів ми видали їх 10 тисячам родинам. Все записано: кому і скільки. Гроші на ці потреби ми і збирали, і вигравали як грант», - розповідає Катерина Пономарьова.
Колеги по волонтерству у Катерині бачать мотиватора та натхненника. Вона їх заряджає на продуктивні дні та організовує всю команду на результативну роботу.
«У неї горять очі, завжди знає, що треба і де взяти. Зв’язки має сильні, у тому плані, що до неї варто лише звернутись і вона зможе зібрати та організувати. Вона це робить ефективно. Ми всі можемо бігати з великими очима і носити коробки, хотіти робити все на світі - але робота має бути організована, аби була якісна», - каже волонтерка Лідія Акімова.
Щоденні звіти та чеки показують, як саме працює команда волонтерів. Вони всі запити реєструють, а хто отримав чи куди передали – строго звітують про такий факт. Для цих благодійників немає нічого неможливого – кожен збір коштів чи намір закупити якусь техніку увінчується позивним результатом.
«Це гаряча жінка, вона не може стояти осторонь. Коли біда у країні, коли людям треба допомога – вона всіма силами намагається бути корисною. З нею важко, не спиш, не відпочиваєш, не розслабляєшся. Треба робити – значить треба. І не важливо скільки часу треба – день чи тиждень. Як вирішила – вона доб’ється цього і піде до кінця. Всі ми допомагаємо. Україна стала для мене частиною життя. Це не щось чуже. Люди гарні, земля класна. А росіяни хочуть відібрати землю і розірвати на шматочки. Так не має бути», - розповідає волонтер Віссам Ельмалахі.
Перемога у війні однозначна буде за Україною – переконана волонтерка Катерина. Оскільки воюють не лише солдати, а усі люди: кожен на своєму рівні і в силу своїх можливостей.
«День перед повномасштабним вторгненням у нас була зустріч в ОДА, де ми обговорювали як діяти у разі відкритої агресії. Вранці я проспала початок вторгнення, чоловік сказав – почалось. Я одягнулась і поїхала в офіс. По дорозі написала у ФБ, що я буду на Центральній. І вже до вечора зібрались всі інші волонтери і у нас була повна команда у бойовій готовності долучатись до спільної справи. Ця війна народна. Війна, де кожен бореться. Від літнього чоловіка до маленької дитини. Кожен бажає перемоги, ненавидить ворога. Війна народна, допомога народна і перемога буде народна», - підсумовує Катерина Пономарьова.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
