Транспорт, кардіографи та нові амбулаторії: як змінилась сільська медицина Буковини

Усього за рік кабінети сільських амбулаторій кардинально змінилися. Серед найбільших потреб наразі - санітарний транспорт і обладнання для телемедицини. А ще чиновники попереджають про можливе закриття деяків ФАПів.

37 закладів первинної ланки реорганізовані в комунальні некомерційні підприємства. Серед них – 16 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 14 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та 7 закладів охорони здоров`я м. Чернівці. Усі підписали угоди і отримали фінансування з Національної служби здоров`я України, повідомляє Департамент охорони здоров`я Чернівецької ОДА.  

До складу КНП «Хотинський РЦПМД» входять: 20 амбулаторій загальної практики сімейної медицини і 17 фельдшерсько акушерських пунктів.

У КНП «Хотинський РЦПМД» працюють 35 лікарів.

Лише у 5-ти з 37 медичних закладів є санітарні автомобілі, що складає 17% від потреби.

Тетяна СОЛОДКА, головний лікар КНП «Хотинський районний центр первинної медичної допомоги» Хотинської районної ради:

- У липні 2018 року  КНП «Хотинський РЦПМД»  уклав договір з Національною службою здоров`я України. У вересні - отримав ліцензію на надання медичних послуг  населенню.

За період з жовтня по грудень 2018 року від НСЗУ на рахунок КНП «Хотинський РЦПМД» надійшло 6 000 000 грн. 70% цих коштів витрачаємо на оплату заробітної плати, 20% - на видатки та 10% - використовуємо для розвитку матеріально-технічної бази та для покращення надання якісного лікування пацієнтам.

За цей період вдалося придбати 4 2-12-канальні та 2 6-канальні кардіографи (для Хотинської та Владичанської АЗПСМ), 1 гематологічний аналізатор, 1 сечовий аналізатор, швидкі тести на ВІЛ, гепатит С, тропонін тощо. А головне – за кошти, отримані від НСЗУ, ми зробили ремонт  лабораторії та денного стаціонару.

Для ремонту Круглицької АЗПСМ було виділено 1200 тис. грн., Колінковецької АЗПСМ -  500 тис. грн.

Рукшинська АЗПСМ, яка була подана по вимогам Мінрегіонбуду для дооснащення в межах області, буде дофінансована на 1300 тис. грн. – для придбання сучасного обладнання та автомобіля.

До складу КНП «Глибоцької ЦПМСД» входять 20 амбулаторій загальної практики сімейної медицини.

У Глибоцькій ЦПМСД працюють 38 лікарів.

У 16-ти з 20-ти медичних закладів є санітарні автомобілі.

Марія МЕЛЬНИЧУК, директор КНП «Глибоцька ЦПМСД»:

- На підготовчому етапі, ще до отримання ліцензії, згідно з Табелем оснащення ми були на 80% забезпечені першочерговим обладнанням, придбаним за кошти місцевого бюджету. Це - кардіографи, ростоміри, пульсоксиметри, глюкометри, отоофтальмоскопи тощо.

Після підготовки документів для роботи з НСЗУ, наших лікарів за рахунок коштів місцевого бюджету, а також Фонду регіонального розвитку на 100% забезпечили комп`ютерами та доступом до Інтернету.  

Таким чином, із дороговартісного обладнання наразі ми не маємо необхідного для телемедицини. Але у Глибоцькому районі наразі триває будівництво двох амбулаторій – у селах Чагор та Опришени, готуємо документи для ще двох амбулаторій – у селах Молодій і Тарашани. У комплекти до нових амбулаторій входитиме обладнання для телемедицини, а також автомобілі. На будівництво та оснащення 90% коштів виділили з Державного бюджету, 10% - з місцевого. Нас дуже підтримує народний депутат Григорій Тиміш. Він знає про всі наші потреби, бо підписав договір із нашим місцевим лікарем.

Читайте ще: Мій лікар: Зробити так, аби хвороба не виникла, – це і є сімейна медицина

Серед проблем, які зараз на часі, – санітарний транспорт. Поки що користуємося машинами, яким близько 30-ти років. Вважаю, кожна амбулаторія мала би мати не по 1 автомобілю, а по 2. Бо в нас є амбулаторії, які обслуговують 6 тис. населення, там працюють 4 лікаря. Таким чином, однієї автівки їм замало.

Тішить те, що 3 нових амбулаторії одразу отримають санітарний транспорт. Також за кошти Фонду регіонального розвитку в нас заплановано придбання ще 6-ти автомобілів по співфінансуванню. Таким чином, якщо все вдасться, то район буде мати більше 10-ти новеньких автомобілів.

Наталія ГУСАК, регіональна координаторка з підтримки реформи охорони здоров’я у Чернівецькій та Івано-Франківській областях програми ULEAD з Європою, керівник ГО «Пацієнти Буковини»:

- Оскільки всі медичні заклади первинної медико-санітарної допомоги Чернівецької області отримали ліцензію та підписали угоду з Національною службою здоров`я України, це мало би означати, що всі вони мають бути на 100% забезпечені обладнанням згідно із Табелем оснащення. Щоправда, по факту говорити про 100% поки що рано. Електрокардіографи та санітарний транспорт у більшості амбулаторій – застарілі. Однак, кожен район та ОТГ вирішують цю проблему по-своєму.

Однозначно можу стверджувати: забезпечення амбулаторій покращилося в рази. У більшості є санітарний транспорт, не завжди новий, але є. І незабаром його стане ще більше, бо завершуються закупівлі по програмі «Сільська медицина». Деякі громади беруть ці витрати на себе, інші використовують програму «Сільська медицина». Вашківецька ОТГ, наприклад, подала заявку на грант японського уряду.

Вам буде цікаво: Впливовий АССпект: 17 тис. грн. отримують лікарі-рекордсмени на Буковині

Більшість громад виконують закупівлі все ж з коштів НСЗУ. Зокрема, ЦПМСД Вижницької міської ради, Сторожинецький ЦПМСД, Берегометський ЦПМСД дуже гарно укомплектувались за рахунок коштів НСЗУ.

Єдиний район, який поки що має проблеми із дооснащенням, - Путильський. Там утворили дві ОТГ - Усть-Путильську і Конятинську. Вони обидві є малоспроможними. Тому наразі брак фінансування та обладнання є тільки там.

Юрій ЛЕСЮК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА: 

- Я спілкувався з представниками місцевих органів влади. У деяких населених пунктах уже розглядають питання закриття ФАПів, бо медичну допомогу все-таки повинен надавати лікар. ФАП же — цей пережиток минулого — потребує витрат на комунальні послуги, обладнання тощо. На мою думку, доцільніше замість ФАПів створювати пункти здоров’я, у яких двічі на тиждень, згідно з графіком, прийматиме лікар. А хворого в разі потреби везти в те село, де є амбулаторія і де йому нададуть необхідну лікарську допомогу.

Сьогодні зрозуміло, що повністю забезпечити медицину малочисельні громади не зможуть.

Цього року відповідно до кількості підписаних декларацій буде переглянуто мережу закладів охорони здоров’я Чернівецької області. Якщо в тому чи іншому закладі їх буде недостатньо, звертатимемося до органів місцевої влади, щоб вони реагували на ситуацію. Розуміємо: амбулаторія, де підписано тільки 1000 декларацій, не зможе нормально й повноцінно працювати. Тоді прийматимемо рішення про об’єднання двох амбулаторій в одну. Лікар не схоче працювати за 5-7 тис. грн на місяць, якщо в сусідньому селі його колега отримуватиме 15 тис. грн. Тут спрацює пряма грошова мотивація.

Ольга КАМСЬКА, ІА АСС