Впливовий АССпект: Наталія Гусак про «червону» зону на Буковині (ВІДЕО)

- Наталю, Чернівецька область у «червоній» зоні. Є відчуття якогось дежавю: рік тому саме у березні, маючи перших кількох хворих, ми закрилися на тотальний карантин. Тоді нам казали: потерпіть, ми підготуємося до боротьби з ковідом, і повернемося до звичного життя. Тоді дійсно терпіли всі – весь бізнес закрився, аби допомогти підсилити медичну систему. Минув рік – і знову червона зона, знову жорсткий карантин. Уже не перший. Чи не здається вам, що щось тут не працює? Що щось влада все-таки робить не так?

- «Червона» зона і локдаун працюють. Ми бачимо це по досвіду багатьох країн Європи.

Насправді, держава має намір зробити все так, щоб у найкоротший термін люди повернулися до звичайного життя. Саме тому пропонується тиждень-два, щоб перервати всі соціальні контакти і, таким чином, дати можливість видихнути медичній системі. Але ми бачимо інший рівень сприйняття таких обмежувальних заходів, коли ми маємо святкування за закритими дверима по 200-300 чоловік, святкування різдвяних свят… Епідеміологи б`ють на сполох, що перевищений епідпоріг з ГРВІ на 30%, ось-ось буде новий спалах ковіду і просять перевести загальноосвітні заклади на дистанційне навчання, але є несприйняття окремих органів місцевого самоврядування. І тоді ми доходимо до тієї точки з захворюваністю, коли нам треба на довший термін більше суб`єктів господарювання закривати.

Мені особисто і епідеміологам здавалося, що таких заходів як переведення шкіл на дистанційне навчання і обмеження годин роботи закладів харчування, було би достатньо, щоб пригальмувати поширення хвороби. Але якщо б вони приймалися органами місцевого самоврядування вчасно. А коли ми затягуємо, то доводиться приймати інші міри.

Я не можу сказати, що медична система зараз не готова працювати навіть без обмежувальних заходів. Але так складно, як наразі, медичній системі не було ніколи.   

- Кількість хворих збільшується. Ми всі це бачимо. Чому бракує місць у лікарнях, якщо ми першими вступили у пандемію і готувалися?

- Десь є емоційне забарвлення, коли ми говоримо, що ліжка всі зайняті. Це, напевно, для якогось страху, щоб люди більше почали дотримуватися обмежувальних заходів.

До того ж, медична система – вона також вичерпна. Максимальна кількість – 3 тисячі ліжок – ми вже до них наближаємося. Так, у нас є ще резерви, у нас є можливість змінити маршрути пацієнтів. Але якщо говорити конкретно про місто Чернівці, то міські лікарні №1, 3 і 4 на сьогодні зайняті на 100%, у них нема можливості більше розгортати додаткові ліжкомісця.

Рік ми добивалися розширення міської лікарні №1, тому що знали, що там точно є певні резерви. Нам говорили, що цих резервів немає. І ось тепер, коли змінилася влада у Чернівцях, виявляється, поверх, який може використовуватися для людей з ковідом, здається в оренду під приватний гемодіаліз. Уявіть: ковідна лікарня і приватний гемодіаліз! В той час, коли ми чернівчан веземо у Герцаївську ЦРЛ.

3000 ліжок, про які я говорю, - це повне перепрофілювання усіх ЦРЛ і обласної клінічної лікарні. Ми ще до цього плану не дійшли. Але якщо подивитися на ЦРЛ, то в більшості відділення, які не лікують хворих на ковід, зайняли пів поверху, а всі інші – це виключно ковідні ліжка.

Я думаю, ми впораємося безпосередньо з тими ліжками, які є.

- Рік тому, коли було 80 нових хворих на добу, почали завозити ліжка у спорткомплекс «Олімпія». Чи немає зараз думки розгортати такі шпиталі?

- Поки що немає такої необхідності. Якщо ми будемо розгортати додаткові відділення на базі міської дитячої лікарні, то саме ті ліжка, які були закуплені в «Олімпію», будуть завезені туди.

Також ці дорослі ліжка можуть знадобитися у педіатричному відділенні Кіцманської ЦРЛ, де ми так само розгортаємо додаткові ліжка для ковідних пацієнтів.

Знаю, що ті ліжка, які завозилися в «Олімпію», наразі використовуються у міській лікарні №1. Керівник Департаменту охорони здоров`я області отримав від мене доручення провести ревізію усіх вільних ліжок, які можна було би використовувати на ковідних базах.

Але саме ліжко насправді нічого не вирішує. Ми маємо ліжка і в колишньому санаторії «Садгора», і «Красноїльськ», в ендокринологічному та шкірвендиспансерах. Важливі люди і обладнання, яке буде біля того ліжка.

Поки що ми впораємося з тими ліжками, які є. Якщо доведеться додатково розгортати, то це буде в межах 300 ліжок.  

- Чи визначено, де саме найчастіше інфікуються коронавірусом буковинці?

- У 30% епідеміологи пов`язують це з відвідуванням загальноосвітніх навчальних закладів. Складно відстежувати контакт від контактних, коли людина дуже добре відсвяткувала Маланку, потім пішла додому, потім – на роботу, з колективу люди пішли до себе додому, звідти родичі пішли по інших колективах… Десь так вірус і розповсюджувався.

Якась частина інфікувалася, відпочиваючи на гірськолижних курортах. Але ж це ми обираємо, їхати туди чи ні в такий час.

- Хочу задати запитання, які активно ширяться у соцмережах і дійсно турбують буковинців. Щодо закриття непродуктових ринків. Для чого їх закривати? Там більше побутує коронавірус, ніж на продуктових? Чи там небезпечніше, ніж у салонах краси, які зараз працюють?

- Логіка інша. Такі обмежувальні заходи вводять постановою Державної комісії ТЕБ та НС. Логіка в тому, що забороняючи роботу непродуктових ринків, ми обмежуємо рух людини ще в якісь нові локації, щоб переносити цей вірус.

Всім зрозуміло, що продукти харчування – життєво необхідні. А от речі можна придбати через два тижні.

Тобто ми говоримо про зменшення кількості локацій, де можна заразитися. Ми не кажемо, що на продуктовому ви не можете заразитися коронавірусом, а на промислових – можете.

- Чи не здається вам, що варто було би якісніше контролювати дотримання карантинних вимог, а не закривати все на локдаун? 

- Це питання завжди на порядку денному. У нас діють мобільні групи, які складаються з працівників правоохоронних органів, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування. Вони мали би постійно перевіряти дотримання цих мір і заходів. В більшій мірі такий контроль мають брати на себе органи місцевого самоврядування. Так відбувається у більшості європейських країн. Але, на жаль, у нас органи місцевого самоврядування зайняли таку лояльну позицію до дотримання таких заходів. А правоохоронців не вистачає, щоби бути кругом і одразу.

Тому ці заходи контролю вживаються, але якби вони були підсилені саме застосуванням перевірок і роз’яснювальної роботи органами місцевого самоврядування, можливо, було би легше.

Давайте згадаємо 2020-й рік: нікому не було цікаво контролювати чи застосовувати обмежувальні заходи, бо це був рік виборів. І давайте говорити чесно: навіть не в рік виборів політично вигідніше говорити те, що сподобається більшості, ніж те, що принесе ефективність.  

Наші новини є у Facebook