Занедбані санаторії та брак соцпрацівників – проблеми реабілітації атовців на Буковині

20 Січ 2016 о 11:29

674

Чернівці

Проблеми реабілітації атовців на Буковині

На Буковині критично бракує соцпрацівників для допомоги учасникам бойових дій та їх родинам. Журналісти Інформагентства "АСС" проаналізували ситуацію та визначили основні недоліки та здобутки.

Недоліки: соцпрацівників в області нині удесятеро менше, ніж у 2014. Замість 15-ти в районі працює 2-3. Ці фахівці мають бути першими зв’язковими атовців: за потреби надати психологічну допомогу, розповісти, де і як отримувати пільги, як швидше і навіщо обходити інстанції. Але, крім натовців, фахівці мають обходити й усі родини, що опинились в скрутних умовах.

Що зроблено: Нині в області та майже усіх районах вже прийнято комплексну програму допомоги атовцям. Фінансування зарплатні соцпрацівникам виділяється з районних бюджетів.

Недоліки: Кількість фахівців не надто збільшили, тому невідомо, чи зможуть вони фахово допомагати усім, адже навантаження на них – увосьмеро більше.

Недоліки: В області не змогли провести конкурс щодо організації, яка надаватиме комплексну соціальну реабілітацію учасникам бойових дій. Бо не було достатньої кількості громадських організацій, які б відповідали вимогам, а саме – мали б досвід такої роботи.

Що зроблено: Обласний Центр соціальних служб організовує виїзди мобільних груп в райони для допомоги учасникам АТО, згідно із їхніми заявками.

У цьому році передбачені кошти на цю програму, також і в районах передбачені кошти і вони можуть додатково залучати фахівців, та психологів у тому числі. Нашим центром обласним буде здійснюватись виїзд мобільної групи, будемо брати психолога, юриста та виїжджати в райони, сказала керівник Центру Ольга Гришин-Грищук.

Недоліки: половину путівок на лікування у державних санаторіях учасники бойових дій повертали, через занедбаний стан цих закладів.

Ольга Гришин-Грищук, директор обласного Центру соціальних служб розповіла: путівки приходять із Міністерства соціальної політики. Більш ефективним, на думку Ольги Гришин-Грищук, було б організувати для учасників бойових дій консультації в психологів. Первинна – це спілкування із соцпрацівником, далі – ґрунтовніша й триваліша робота реабілітологів із бійцями та членами їхніх родин .