У відділенні інфекційних хвороб ОДКЛ для дітей молодшого віку лікуються пацієнти до трьох років. Сюди привозять дітей з усієї області, пише ІА АСС.
70% з них мають фонові захворювання: анемія, рахіт, вроджена патологія. Лікувати таких хворих – процес нелегкий. Аби зменшити стрес для дитини та заспокоїти батьків, медсестра Ангеліна Заболотна впровадила новий метод догляду: окрім ін’єкцій вона ще й влаштовує розваги.
Наші новини є у Facebook
«Я люблю дітей, і діти для мене найцінніше. Дорослі не так переживають процедури, як діти. І я вирішила зробити приємне усім. Коли батьки переживають, то плачуть і діти. Треба мам заспокоювати. А дитина відчуває, коли мама тривожна. Осолибливо, коли на грудному годуванні. Я приношу наклейки, і ми робимо тимчасові тату, дуємо мильні бульбашки, катетер називаємо літачком, а далі водичкою – коли вводимо антибіотик – нібито заправляємо літачок. Діти дуже тішаться», - розповідає Ангеліна Заболотна.
Батьки дітей також дуже зворушені цим підходом, адже й процес одужання у лікарні йде легше та швидше.
«Граємось, заправляємось, все легко і весело, не плачемо. Я такого не бачила. Розумію, що це не щось надприродне – всього лише бульбашки. Але як це піднімає настрій дитині. І коли тут була пандемія, переповнені палати, медсестра ще встигла подумати про стан дитини. Це варте уваги», - ділиться враженнями мама пацієнтки Анна Павлюк.
«Це маленькі діти, вони не можуть самі поскаржитись. Тому нам доводиться з мамами спілкуватись. Вони зазвичай у розпачі, стривожені, і вже допомогу слід надавати мамі ,особливо психологічну. У нашому відділенні ми милосердно ставимось до мам і до дітей. Таких медсестер мати серед персоналу, які плекають любов до всіх, - важливо», - каже Наталя Кордунян, завідувачка інфекційним відділенням ОДКЛ.
Найголовніше – це любити свою справу та діток, а заробіток на другому плані – так розповідає про роботу у лікарні Наталя Друцул-Мельник, заступник гендиректора з питань медсестринства ОДКЛ.
Читати: У лікарні Чернівців завершили ремонт даху, куди влучила блискавка
«Ці милі дівчата – мої колеги. Коли хворіє дитина, більше роботи проводиться з батьками. 80% позитиву у дитини залежить від настрою батьків. У нас у докарантинні часи були вікторини та ігри на вулиці дуже часто, ми працюємо над собою та підвищуємо рівень кваліфікації персоналу. Бути тут – це має бути покликання. Від цього залежить наше майбутнє: як ми ставимось до дітей, так вони потім ставитимуться і до нас», - каже Наталя Друцул-Мельник.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами