У 2017 році Юрко Филюк разом з командою партнерів почав перетворення старого заводу «Промприлад» у центрі Івано-Франківська на сучасний бізнес-кластер із залученням інвестицій від громадян та бізнесу. Серед партнерів є навіть уряди Канади та Швеції, пише The Village. У перспективі «Промприлад.Реновація» буде спрямовувати 30% прибутку на фінансування ініціатив розвитку міста та регіону, а 30% площ центру нададуть соціальним і громадським організаціям на пільгових засадах.
На заводі «Промприлад» у радянські часи виготовляли переважно продукти для промисловості, але щось робили і для звичайного населення. Наприклад, парасолі та деталі для автівок. Усе це експортували в більше ніж 20 країн світу. Після розпаду Союзу завод приватизували та частково розпродали. На сьогодні залишилось чотири корпуси площею 28 тисяч квадратних метрів.
Зовні «Промприлад» – звичайний радянський завод, з вивіскою кольору бронзи на вході. Щоб потрапити всередину, потрібно піднятися металевими сходами на другий поверх.
«Вони сценічні, це тимчасове рішення, – розповідає Филюк, – коли ми лише стартували, у нас не було вільного входу через прохідну. Згодом з них можна буде зробити сцену для концертів».
«Я називаю це місце бермудським трикутником. Якщо в нього потрапив, є ризик пропасти».
Робота проєкту не зав’язана лише на Юрку Філяку. У команді 15 людей, половина з них приїхали в Івано-Франківськ з інших міст, наприклад з Харкова та Євпаторії. Основне завдання Юрка – виводити нові процеси на орбіту. Завдання команди – вибудовувати та підтримувати їх.
Усередині «Промприладу» людно і у вихідні, і в будні.
Читайте ще: У сусідньому Івано-Франківську зварили тонну баноша та встановили гастрономічний рекорд
«Ми намагаємося зробити так, щоби дизайнер, архітектор, художник, митець для власної реалізації не мусив їхати в Київ чи інші міста. Це веде до відкритості, кращої взаємодії. Усе частіше сюди переїжджають з інших міст, щоби створювати нові речі, нові події, нові технології. І раптом, коли опиняєшся тут, усе вже не здається таким традиційним. Ми не намагаємося себе протиставляти місту. Звісно, традиційність міста може бути стримувальним фактором, але я з кожним днем я бачу для себе все більше можливостей у цьому», - каже Юрко.
Є чотири напрями, в яких реалізується проєкт: нова економіка, урбаністика, сучасне мистецтво та неформальна освіта. Усі вони нині представлені на заводі.
Наприклад, тут є великий робочий простір, мультимедійна лабораторія для дизайнерів, фотографів, відеооператорів та музикантів; є галерея сучасного мистецтва, школа танців та йоги, дитячий центр, дослідницька лабораторія, а також бар і кафе, є навіть Управління інвестиційної політики міста Івано-Франківська. Між усіма компаніями налагоджена комунікація, вони перебувають у постійному діалозі, разом вирішують робочі питання. Глибша ціль – побудувати нову культуру відкритості, за якою люди обмінюються досвідом, а не сидять зачиненими у своїх кабінетах. Звідси ще одне бажання – зробити увесь простір відкритим, щоби без проблем можна було потрапити до будь-якого офісу чи приміщення.
Модель проєкту одразу планувалася як реплікабельна, вона унікальна не лише для Івано-Франківська, на її основі можуть працювати будь-які постіндустріальні міста.
«Усе складається органічно. Наша робота йде від наших потреб. Уже в процесі ми з’ясували, що у світі це називається impact investment. Це коли бізнес не лише отримує прибуток, а й приносить соціальну користь. Лише після запуску ми дізналися, що це зветься соціальним підприємництвом. До нас часто приїздять з Європи, щоб побачити, як це може працювати. Західний світ лише входить у цю фазу. Наш досвід для них цінний».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами