Чернівчанка голодуванням вилікувалася від цукрового діабету (ФОТО)

Жінка відмовилася від інсуліну і сіла на майже місячну дієту. Так похудала на 75 кілограмів – і забула про високий цукор у крові.

У Світлани Баран діагностували цукровий діабет, коли рівень цукру в крові складав 23,8 ммоль/л. Жінка пролікувалася, проте від інсуліну відмовилася. Натомість, сіла на дієту.

22 дні поспіль – тільки вода. Від таблеток, які жінці призначили пити тричі на тиждень, теж відмовилася. І була здивована, коли побачила, що з пігулками цукор тримався у межах 7,9 ммоль/л, а під час голодування і без пігулок став 6,4.

- Найважче – пережити кризу посередині голодування. У цей час організм переходить на внутрішньоклітинне харчування – і починають виходити шлаки. На два-три дні самопочуття різко погіршується. У мене на тілі з`явився сип, усе сильно зуділо – так очищався організм. Я розуміла це, тому терпіла, - пригадує Світлана Баран. – Коли цих три дні минули – стало краще. Тож перше голодування я витримала і схудла на 15 кілограмів.

Та найважче, як виявилося, не саме голодування, а вихід із нього. Перше, що Світлана Георгіївна з`їла після тривалого голодування, - почищена від шкірки та кілька хвилин проварена помідора. Через дві години – ще одна.  Потім зварила рибну юшку, але без солі. Далі – каші на воді. Місяць після голодування жінка не їсть м`ясо.

Світлана Баран почувалася прекрасно: з`явилися сили, стабілізувався цукор, перестала мучити спрага. Тож наступне голодування було ще тривалішим - 28 днів.

- Коли прийшла до свого лікаря, вона мене не впізнала: замість 120 кілограмів, важила 75, - посміхається Світлана Георгіївна. - А цукор крові утримувався у межах 6 ммоль/л.

Світлана Баран провела сім голодувань. Нині вона не вживає жодних пігулок, а тим паче – інсуліну. А їсть усе, що хоче і любить.

- Дієти не дотримуюся. До чаю їм цукерки, тістечка, влітку жодного дня не минає без кавуна та дині – це мені не шкодить, - каже жінка. – Єдине, від чого може трішечки підвищитися цукор – це свинина. Тому її намагаюся їсти дуже рідко. А після шостої вечора не їм узагалі.

Світлана Баран переконана, що для того, аби витримати таке голодування, потрібно мати силу волі та досить міцний організм. А ще – бажання боротися за своє здоров`я.