«Вашій дитині залишилося жити 2 місяці…» - такий вирок почула мама Вікторії Шубкіної 6 років тому. З того часу дівчина перенесла кілька операцій на головному мозку, пережила три рецидиви хвороби, кілька курсів хіміотерапій – і довела самій собі та всьому світові, що вона сильніша за рак.
Рак поділив життя Вікторії Шубкіної на до і після. «До» - було навчання на економічному факультеті Чернівецького національного університету, друзі, цікаві подорожі та концерти у складі ансамблю факультету.
А «після» настало у 2011 році, коли у Віки діагностували пухлину головного мозку.
- Головні болі бували. Але хіба є люди, в яких їх немає?.. Потім додалися судоми. Вночі скручувало то руки, то ноги. Думала, можливо, це від перевтоми. Та одного дня напад стався на роботі – тоді скрутило у судомі все тіло. Після цього ми з мамою звернулися до лікарів, - розповідає Вікторія Шубкіна. – Після обстеження у мене діагностували анапластичну астроцитому, простішими словами – рак головного мозку. Коли почула діагноз, перше, що сказала мамі: «Я не підстрижу волосся!».
Із Чернівців Віку одразу направили на операцію до Києва, в Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України. Саме там довелося зістригти довге кудряве волосся. Лікарі зробили першу операцію. Як виявилося – невдало.
- Я прокинулася в реанімації, поруч – жодної рідної душі. Біля мене – ще 5 пацієнтів після операції на головному мозку, - пригадує Віка. – Хотіла підняти руку – і не змогла. Виявилося, ліву сторону паралізувало. Не відчувала ні руки, ні ноги. При цьому мене виписали додому. Я не могла самостійно ходити, судоми повторювалися, а під час наступного МРТ виявилося, що пухлина знову виросла. Лікар з Києва сказав: «Вашій дитині залишилося жити 2 місяці…».
Читайте ще: Впливовий АССпект: Онкохворих забезпечать найнеобхіднішими хіміопрепаратами
«Мені на лікування збирали гроші усім світом»
Вікторія Шубкіна не здавалася. Пройшла курс опромінення в Чернівцях. Після цього зовсім втратила волосся. Проте – не здалася. Почала шукати порятунку за кордоном. Однак суми, які називали лікарні Турції та Ізраїлю, були недосяжними: від 60 до 100 тис. євро тільки за операцію. Таких грошей родина не мала. Зрештою, запропонували лікування в Угорщині, у сучасній клініці міста Дебрецен.
- Я розуміла, що це мій шанс. Клініка виставила рахунок за перебування і операцію – близько 20 тис. євро. І тоді я наважилася просити допомоги в усіх небайдужих людей, - розповідає дівчина. – Зареєструвалася у соцмережах, створила групу і відверто розповіла усім свою історію хвороби. Не сумнівалася, що люди допоможуть. Так і сталося. Гроші збирали всі: друзі, родичі, однокурсники та викладачі, волонтери, місцеві футболісти, знайомі з-за кордону… Бувало, на картковий рахунок надходило 10 грн. від якоїсь бабусі з віддаленого села із побажанням одужувати. Така підтримка надавала сил, зміцнювала віру. Жодної хвилини за цих 6 років я не сумнівалася, що одужаю. До того ж, поруч весь час була мама, і, щоб не засмучувати її, я навіть не дозволяла собі плакати.
Три рецидиви – три операції
У 2013 році Вікторії Шубкіній провели операцію в Дебреценській клініці. Дівчина була вражена умовами перебування, ставленням лікарів та медсестер, відповідальністю та порядністю.
- Мій хірург Ласло Богнар при першій зустрічі сказав: «Я беруся за операцію тільки якщо впевнений, що зможу допомогти. Однак ризики є: ти можеш померти просто на операційному столі». Я розуміла це, але повністю довірилася лікарям, - розповідає Вікторія. – Операція пройшла вдало. Напади судом припинилися. Перед від`їздом з клініки, я сфотографувалися на пам`ять зі своїм рятівником. А коли наступного разу приїхала на процедуру опромінення, яка називається «гама-ніж», подарувала фото своєму лікарю.
Удома Вікторія Шубкіна приймала хіміотерапію і кожних 3 місяці робила МРТ. У 2015 році рак знову повернувся – пухлина виросла. І знову дівчину оперували в Угорщині.
Вам буде цікаво: Буковинці стали менше хворіти на рак
Третій рецидив стався у 2016 році. Тоді прийняли рішення оперуватися у Польщі. І там же призначили хіміотерапію – більш сучасний і, водночас, значно дорожчий препарат.
- Один курс хіміотерапії вартував 36 тис. грн. Я пройшла 6 таких курсів, - каже Вікторія. – Друзі, знайомі та незнайомі знову прийшли на допомогу: збирали кошти на лікування. І ми досягли результату: ріст пухлини нарешті припинився!
«Мрію подорожувати з друзями»
Нині у Вікторії Шубкіної почалося нове життя – без хіміопрепаратів, операцій та болю. Про пережите нагадує хіба що перука, бо волосся після перенесених операцій та опромінення не росте, та необхідність раз на три місяці проходити МРТ. У листопаді Вікторії виповниться 30 років.
- Я не сприймаю свій діагноз, як покарання чи вселенську несправедливість. Це – випробування, яке зробило мене сильнішою. Рак дав можливість мені відвідати прекрасні європейські країни – Польщу та Угорщину, познайомитися з неймовірними людьми, знайти нових друзів, - каже Вікторія. – Тепер у мене все буде добре. Я почала ходити до спортивного залу – займаюся пілатесом. Шукаю роботу, адже за освітою я – економіст. Для мене важливо, аби робота приносила задоволення і радість. Звісно, мені не можна перевтомлюватися, нервуватися, багато часу проводити за комп`ютером. Але лікарі дозволили працювати – і я щаслива від цього. А ще – мрію подорожувати разом з друзями. Для здійснення цієї мрії потрібно трохи часу. Та я не сумніваюся у її здійсненні.
Автор: Ольга КАМСЬКА, ІА «АСС»
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
