Лікар-анестезіолог Олександр Ковбасюк з Чернівців уже двічі по місяцю працював у зоні АТО в складі Першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова. Розповідає: лікарні на Сході нині мають усе, аби надавати якісну медичну допомогу. Єдина проблема: не вистачає тих, хто готовий там працювати.
Перший добровольчий медичний шпиталь імені Миколи Пирогова - це найбільший недержавний проект із залучення цивільних медиків до надання меддопомоги в зоні проведення АТО в окремих районах Донецької та Луганської областей. Добровольці працюють безкоштовно, оформивши відрядження за місцем основної роботи.
- Вперше поїхав у зону АТО у вересні 2017 року, другий раз – у грудні. У Попаснянську районну лікарню були потрібні анестезіологи. Я оформив відрядження, зібрав «тривожну валізу» лікаря і поїхав, - розповідає Олександр Кобасюк, лікар-анестезіолог Чернівецького обласного онкологічного диспансеру. – Весь медперсонал Попаснянської центральної районної лікарні розбігся ще у 2014 році. Залишився тільки хірург (він же – головний лікар), анестезіолог та кілька медсестер. Тож лікарі-добровольці там вкрай необхідні.
Попаснянська районна лікарня розташована за 400 метрів від блокпосту, за яким – зона розмежування. Тож обстріли і вибухи чути цілодобово.
- Мешкав у лікарні – біля прийомного покою. 30 днів практично цілодобово чергував, - каже Олександр Михайлович. - Ми в лікарні надавали першу допомогу й обстежували поранених. А екстрена медична служба на реанімобілях відвозила їх у тил.
Шпиталь повністю забезпечений вітчизняними медикаментами та новим обладнанням. Дуже допомагає «Червоний Хрест», волонтери.
- Коли приїжджаєш з мирних Чернівців у цілком добре оснащену лікарню, і перший твій пацієнт – молодий хлопчина, якому снайпер вцілив у голову – важко адаптуватися до контрасту. Зрештою, і часу на адаптацію не було: треба знеболити, стабілізувати і відправити далі по евакуації, - розповідає медик. - У Попаснянській районній лікарні я вперше мав справу із пацієнтами, в яких влучали кулі снайперів, які підірвалися на розтяжках або ж постраждали внаслідок автоматної черги. Завдяки достатньому матеріально-технічному забезпеченню можу сказати: хлопців є чим і як рятувати. Головне, аби отримані травми були сумісні з життям.
Читайте ще: «Перев`язував рани бинтами 70-х років», - лікар
Окрім того, привозили до райлікарні і військових зі звичайними хворобами: ГРІ, запаленням апендиксу, пневмонією.
Основний контингент Попаснянської районної лікарні - місцеві жителі. Їм надзвичайно потрібна медична допомога, тому вони дуже доброзичливо ставляться до медиків-добровольців.
- Більшість місцевого населення Попасної мають медичну страховку. Тож лікар робить призначення і вже за 30 хвилин пацієнт отримує всі ліки. Страховка на працюючого – до 25 тис. грн., на пенсіонера – до 8 тис. Тобто на невідкладну медичну допомогу всього вистачає, - продовжує Олександр Ковбасюк. - Місцеві жителі звертаються зі звичайними хворобами: застуди, бронхіти, інфаркти тощо. Щоправда, трапляється, що і мирне населення потрапляє на розтяжки. Одна бабця, наприклад, пішла козу підв`язати – і підірвалася. Привезли до нас рятувати.
З Попасної чернівецький лікар повернувся додому 30 грудня. А вже 2 січня вийшов на роботу в онкологічний диспансер.
Вам буде цікаво: "Коли прилітав "Град", рятувати було нікого", - військовий медик
- Лише на такому контрасті розумієш: ми живемо в одній країні, а наче в паралельних реальностях. Одні люди боронять нашу країну на фронті, їм допомагають волонтери, інші відпочивають в теплих умовах. Є ще одна категорія — чиновники. Ось вони взагалі існують в своєму окремому світі, - каже Олександр Ковбасюк. - Перший добровольчий медичний шпиталь - це реальний приклад того, як кожен лікар без зброї в руках може допомогти тим, що виконує свою роботу. Без додаткового фінансування та спеціального заохочення лікарі-добровольці працюють там, де вони потрібні. Не має значення, звідки наші пацієнти – зі Сходу чи із Заходу. Всі вони – українці.
Ольга КАМСЬКА, ІА «АСС»
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
