За попередніми розрахунками, паводок на Буковині лише галузі водного господарства завдав збитків на 130 мільйонів гривень. Але вода, сходячи з заплав, продовжила руйнувати берегозахисні споруди, тому ця сума ще зростатиме. Про це у програмі Суть Речей на Радіо 10 розповів Григорій Кікерчук, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок прут та Сірет, пише ІА АСС.
«Протягом дня ми бачимо, що є кілька гідротехнічних споруд, які зазнають шкоди в результаті відходу води. Це досить значні ділянки з продовженням руйнування і загрозою затоплення населених пунктів.
У нас вже багато років немає відповідного фінансування, яке би дало можливість завчасно проводити берегоукріплюючі роботи таким чином запобігаючи виникненню ситуацій по затопленню і руйнуванню дамб. Під час цього паводку ми переконалися, в черговий раз, що це є визначальним фактором», - каже Григорій Кікерчук.
Як пояснює посадовець, паводки 2008 та 2010 років були катастрофічні за своїми наслідками, вони зруйнували ряд берегоукріплень та дамб.
«Постраждала величезна кількість людей, затоплені великі території, і, звичайно, що після цієї катастрофи проводилися певні роботи по відновленню дамб. У нас працює відповідна програма згідно з якою здійснюється державне фінансування і ця програма, якщо так глянути статистично, фінансується умовно на 2% від необхідної кількості коштів», - пояснює Кікерчук.
Протягом останніх трьох років на Буковині теж проходили незначні паводки, але якщо при таких паводках не проводяться попередні протипаводкові заходи на береукріплюючих спорудах, то навіть такі, досить невисокі за своїми значеннями по підняттю рівнів води, паводки несуть суттєві руйнування дамб, які вже і до цього були зруйновані. Роками там нічого не робиться через відсутність фінансування.
Тому навіть якщо проходить паводок з підйомом води на рівень 2 метрів, то вже це спричиняє серйозну загрозу по руйнуванню берегозахисних споруд, зазначають у БУВРі.
«У 2019 році у нас проходив паводок за результатами якого ми готували на Кабінет міністрів звернення про необхідність фінансування протипаводкових заходів. Це абсолютно було проігноровано. Тому наразі те, що ми маємо сьогодні, є результатом такого байдужого ставлення до необхідності фінансувати протипаводкові заходи попередньо, а не тоді коли вже стається негода і коли ті дамби, які вже були зруйновані руйнуються ще більше. І таким чином уже потрібно відновлювати значно більші ділянки і плюс ряд затоплених територій. Тобто ми могли б зекономити просто мільйони гривень, якщо б фінансування здійснювалося завчасно», - каже Григорій Кікерчук.
Наші новини є у Facebook
«У нас є по системі протипаводкового захисту два напрямки. Один – це будування берегозахисних споруд. А інший – це регулювання русел річок. Одне без іншого не працює. Тому що ми можемо збудувати дуже красиву дамбу, але якщо ми не відрегулюємо русло річки, не відведемо воду у потрібний бік, то навіть дуже потужна дамба при неправильному куті заходу води на цю дамбу, вона її може знищити. Тому ці речі є взаємопов’язані», - пояснюють у Басейновому управлінні.
Григорій Кікерчук також пояснив, що несанкціонована вибірка гравію з річок не впливає на наслідки, якщо ідуть паводки такого рівня, як цьогоріч. Важливо - завчасно проводити протипаводкові заходи, на які ніхто не виділяє грошей.
Читайте також: У найближчі 5 років паводки на Буковині можуть повторюватися, - синоптик
Від редакції:
Підтримайте якісну журналістику!
Інформаційне агентство АСС - це незалежна медійна платформа, яка працює об`єктивно, оперативно та точно. Вже 5 років ми подаємо нашим читачам лише якісні та перевірені новини. Втім, через кризу та карантин, наші рекламні доходи відчутно зменшились! Відтепер ви можете допомогти нам не лише лайком чи репостом, а й донатом.
Кожен донат - ваша підтримка нашої роботи!
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
