Репетиція перформансу
У Чернівцях відбудуться чотири перформанси, присвячені книзі відомої письменниці Марії Матіос «Букова земля». Як повідомляє ІА АСС, головними учасниками дійства будуть буковинські письменники та актори, які у діалозі з експертами-науковцями розкриватимуть зміст роману.
Модераторами заходу будуть кандидатка філологічних наук, письменниця Інга Кейван та історик і журналіст Юрій Чорней.
«Наше основне завдання – це спілкування з експертами. Ми розробили тематичні блоки на кожен вечір. Важливо, щоб кожен вечір, окрім читань та музики, ніс також основний меседж. Для чого? Тому що «Букова земля» - це дуже складний текст. Крім того, що він великий, він ще й складний, тому що у ньому дуже багато контекстів і важливо цей текст якісно прочитати, розібрати ці всі контексти, декодувати відповідно, щоб побачити ті смисли, значення, які закладені в цю книгу. Виходячи з цього, ми запрошували спікерів, розробляли блоки», - розповідає Інга Кейван.
Перший перформанс буде присвячений суто історії, такому собі історичному прочитанню «Букової землі». Учасники говоритимуть про весь період, описаний у романі: від кінця XVIII століття до початку XXI століття.
«Такий панорамний огляд історії Буковини, ключові моменти, щоб читачі уявляли, що відбувалося в цей час, який період охоплює «Букова земля». Будемо говорити про Васильків, які є одними з головних персонажів «Букової землі», які мали дуже важливе значення в історії Буковини. Будемо говорити про гуцульський легіон, тому що це питання, яке досліджене, але не таке відоме пересічному читачеві», - каже модератора.
Другий день - це розмова з філологами, літературознавцями, мовознавцями, з культурологічного боку. У третій день презентації книги учасники говоритимуть про те, як і для чого читати «Букову землю».
«Спробуємо поговорити про те, якими гідами мала би керуватися людина беручись читати «Букову землю». Тобто, як має людина підготуватися, читаючи «Букову землю», як вона має візуалізувати для себе це читання, це такі дуже важливі моменти, тому що читання «Букової землі» - це складний відповідальний процес насправді. Треба дуже багато знати і можна дуже багато дізнатися з неї та розширювати свої знання», - продовжує Інга Кейван.
Учасники перформансу також поговорять про самоврядування та туризм, як описаний у «Буковій землі» досвід роботи людей може сприяти покращенню самоврядування сьогодні, як може сприяти брендуванню Буковини та розвитку туристичної галузі краю.
Інга Кейван зізнається, що домовлялася з Марією Матіос про те, що модеруватиме презентацію її книги раніше, але плани довелося відкласти через спалах пандемії та карантин.
«Я погодилася би в будь-якому випадку, тому що це Марія Матіос і ми з нею бачилися торік на форумі, вона подарувала мені цю книгу і ми тоді домовлялися, ніхто ж не знав про карантин, що вона буде презентувати книгу в Чернівцях, я буду модерувати. У нас була така домовленість вже тоді, вона була до цього готова, ми спілкувалися з нею декілька разів і телефоном, і листувалися про цю книгу. Я постійно ділюся своїми думками. Ми дуже близькі з нею у темі Васильків, ми не знали про це. Я Васильків відкрила для себе з одного боку, досліджуючи вулицю Українську, зрозуміло, що Миколу Василька я давно знала, а інших Васильків. І для себе відкрила наскільки це шляхетний рід і його представники – це справді люди чину. Марія Матіос відкривала для себе Васильків зі свого боку і ми так от зійшлися у цій темі, у нас багато таких точок перетину, на яких ми розуміємося, також це питання самоврядування, питання еліт, це дуже важливі такі речі», - розповіла Інга Кейван.
31 липня (п’ятниця);
2 серпня (неділя);
5 серпня (середа);
7 серпня (п’ятниця).
Учасники та організатори заходу очікують, що 7 серпня участи у читаннях та дискусіях візьме авторка роману-панорами «Букова земля» Марія Матіос.
Мета перформансів - зацікавити буковинців до пізнання та дослідження історії свого краю, звичаїв та традицій.
Організатори заходу: Управління культури Чернівецької ОДА, Буковинський центр культури та мистецтв. Ідея належить Любові Добровольській, яка виступила також режисеркою тизеру заходу.
Автентичну музику у сучасній обробці протягом усіх чотирьох вечорів виконуватиме музичний гурт «ZAPAL» band.
Сценаристка перформативних читань – письменниця та науковця Іванна Стеф’юк.
«По суті – це така книга, якщо говорити про характер, яка дається до різних прочитань. До прикладу, крізь призму світобудови і філософії світобудови, як все влаштовано. Деякі з діалогів, навіть попри те, що вони прописані авторкою, як такі, що відбуваються в конкретний історичний період, вони все-одно можуть прочитуватися ще як мінімуму в двох-трьох епохах.
Це може прочитуватися з історичної, етнографічної складової. Авторка сама визначає слушно жанр, як роман-панораму і справді воно так і є. Роман охоплює тематично від покоління правдивої буковинської шляхти роду Васильків кількох поколінь і до тих політиків, які сформували обличчя буковинської аристократії. Також ми можемо дізнатися наскільки містким є слово, зумисне у свій час спрощене, «ґазда». Тобто, що багатий – це не завжди погано. Іноді багатий – це той, хто багато працював, це успішний селянин.
І шукаються відповіді на такі дуже засадничі питання: чому горяни, добрі господарі заважали у своїх горах, чому їх вивозили, чому люди не помічають війни і звикають до неї як до торохтіння млинів, чому ноги втрачають одні, а перед камерами дають коментарі інші. І таких «чому», незручних, суперечливих, складних у книзі дуже багато», - розповідає Іванна Стеф’юк.
Читайте наші новини в Instagram
Як пояснює науковиця, «Букова земля» - це Буковина. Дія у романі від самого початку і до самого кінця відбувається на Буковині, окрім одного часового проміжку, де зображена сучасна війна на Сході.
«Мій улюблений образ у романі – Гафійка. Це така дівчина, яка фактично стає ґаздинею на очах у читача і авторка якось так її виписала, що у мене особисто склалося враження, що Марія Матіос нею милується: як у неї зав’язана хустка, як вона ходить, як вона говорить з людьми, як вона свій крам продає, яка вона взагалі, як вона квіти саджає, робить життя прекрасним. І тут абсолютно такий стрибок у часі, часи НКВД і цю Гафійку вже називають «цветочница», нова влада. І цю «цветочницу» просять висадити квіти просто, щоб не видно було крові на землі. Вона повинна прикрасити дійсність, але вже зовсім в іншому сенсі, відретушувати її.
Ще один образ, який напевно поцілить у саме серце – Іванко Микитюк. Спочатку він такий собі суперечливий добряга, з одного боку – це мисливець, ловець, який любить молоде вино і любить гарних жінок. І коли він уже трохи підуп’є того вина, він такий «роздай біда», він всі ті шкіри, які вполював роздаровує. Але він господар, якого поважає влада, бо дозволила йому полювати в лісах Васильків, тобто в іменних володіннях, він на доброму рахунку, його люблять, його поважають, з ним зріднилися. Тут минає якихось 30 років і цього сивого Іванка хтось здає «чорним воронам» і Іванка вивозять. І він старий дід не розуміє, чому його у 80 років розлучають з його горами і найбільше, чого він не розуміє – за що це зробили ті люди, яким шкіри під ноги стелив. Він не розуміє, чому Бог так робить з людиною, чому той, хто багато працював раптом стає «куркулем». Якщо проаналізувати, то людей засуджували за те, що вони мали великі статки. Але ми розуміємо, що це ті статки, які людина дуже великим мозолем набувала, то за що виявляється не поважали цих людей. І от він розмірковує кому горяни заважали», - розповідає Іванна Стеф’юк.
У романі Марії Матіос порушені складні історичні питання.
«Дуже складні питання з позиції історії, які дадуть відповіді на запитання, чому так мало заселені, наприклад, хутори Путильського району. Що мало відбутися, чому люди покинули свої гори. Власне, це ті питання, на які не буде однозначної відповіді, я думаю. І от в цьому перформансі, за задумом Любові Добровольської, є різні експерти. Тому що одні відповіді знайде літературознавець, який зайде десь із позиції мови тексту, колористики та навіть того, як автор описує свого персонажа. Зовсім інші відповіді знайде історик», - каже науковиця.
Книга «Букова земля» є також важливою джерелознавчою базою. Як пояснює Іванна Стеф’юк, роман став живим і правдивим тому, що перенизаний абсолютно унікальними документами, листуванням, де йдеться про лінію фронту, про переміщення сил, тих, чи інших військових операцій, подана статистика. Авторка висловила подяку за допомогу у роботі голові Чернівецької облдержадміністрації Сергію Осачуку, який допоміг їй саме у роботі з історичними документами.
У книзі багато цікавого для етнографів: чому чоловік і дружина не можуть їсти холодець одночасно, що зображує косівська мальована керамічна піч, унікальний спосіб зав’язування хустки.
«Марія Матіос вклала в уста командира такі слова: «Ти не дивуйся, Дарію, з війни всі повертаються або сивими, або мертвими». Власне як на мене у цих двох рядках природа війни», - каже Іванна Стеф’юк.
Усі перформанси проведуть у саду, на території Центру культури Буковини. Глядачів розмістять таким чином, щоб зберігалася соціальна дистанція, запевняють організатори заходу. Формат презентації на відкритому просторі продиктований лише карантинними умовами, організатори мають на меті передати атмосферу відтворену у книзі.
«Вся історія почалася на маленькому клаптику землі, дуже близькому до сонця, на вершині, десь найвище. Тобто Гуцульщина – це щось найвище. А тепер про символізм – місце де ми знаходимося, історично це гора Домінік, найвища точка Чернівців. І це так, як в романі. Якщо шукати локацію по Чернівцях, яка буде максимально підпадати під ось це найвище, то ми на ній знаходимося», - каже Іванна Стеф’юк, яка також працює Центрі культури Буковини.
Обіграти вирішили також ідею з садом.
«Чому саду? Відома біблійна алюзія, що все почалося власне з саду і весь життєвий шлях людства – це повернення до саду, тобто повернення до тої гармонії, початкової єдності, з якої все починалося. Власне цей роман-панорама і є цим поверненням до саду, він починається з діалогу з Богом, з того, що людина намагається з’ясувати, чому все так несправедливо, а закінчується, я не скажу чим, але там точно є відповідь на запитання, чому на думку людини, Бог такий несправедливий», - каже науковиця.
Читайте також: У Чернівцях Юрій Андрухович відкрив проект «Літературні дні Пауля Целана»
Участь в організації заходу беруть також інші співробітники Центру культури Буковини. А директор Центру – Микола Шкрібляк консультує з етнографічних питань.
Наразі у Центрі культури Буковини проходять регулярні репетиції заходу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
