Традиційно, участь у зібранні взяли історики, археологи, краєзнавці, музеєзнавці, філологи, культурологи та етнологи, які обговорювали феномен Шипинецької культури та її вплив на сучасну етнокультуру буковинців та України загалом. Окрім цього, науковці дискутували про роль українського письменника та археолога Олега Ольжича у вивченні, дослідженні та поширенні знань про Шипинецьку культуру у світі. Цьогорічний «Вогонь Трипілля» провели саме у 114-ту річницю від дня народження Олега Ольжича – 21 липня, пише Інформаційне агентство АСС.
Читайте також: Храми Чернівців під ханукальними свічками: у місті – новий мурал
Як розповідає співорганізаторка дійства, кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури та мистецтва Іванна Стеф'юк, щороку науково-мистецький семінар «Вогонь Трипілля» має певну тематику.
«Одного року це подвір’я, яке символізує трипільське поселення, перетворювалося на містечко майстрів, іншого року ми обігрували тему появи людини у світі, тобто родопомічниці – трипільська, а пізніше і буковинська моша, хто вона така, чому вона головна людина у селі після священника. Ще одного року ми аналізували хлібну культуру – який зв'язок між геном хлібороба і буковинським калачем. Сьогодні ж говоримо про одягові традиції та розмірковуємо над тим, як жінка 3-4 тисячі років тому робила так, щоб бути найкрасивішою, що вона закладала у знаки та символи, сидячи за ткацьким верстатом? І порівнюємо це все із сучасною жінкою», - розповідає Іванна Стеф'юк.
Наукова частина семінару присвячена працям українського письменника та археолога Олега Ольжича саме про Шипинецьку культуру та мальовану кераміку, віднайдену тут у різні роки та століття. Завдяки археологічним відкриттям Олега Ольжича, про Шипинці та його давню культуру знає весь світ, каже засновник музею, власник комплексу Володимир Воронюк. Чоловік також детально досліджує Шипинецьку культуру.
«У музеї, який названий саме на честь Олега Ольжича, окрім артефактів, ви можете ознайомитися і з побутом трипільців. Свого часу ми тут побудували трипільське містечко. Будиночки тут розташовані саме таким чином, як у ті часи, у центрі подвір’я стоїть ватра. Реконструйовані трипільські будиночки побудовані з трьох елементів – дерева, глини та очерету. Саме у таких будинках і жили трипільці 8-10 тис. років тому. Будинок оздоблений оберегами – тоді люди біля дверей, вікон малювали певні знаки, які захищали від злих сил, заздрощів, проблем. Так само інколи робимо і ми у своїх оселях», - розповідає Володимир Воронюк.
Інтерес до Шипинецької культури проявляють як українські, так і зарубіжні науковці, і досліджувати тутешню землю вони зможуть ще десятки років, переконаний кандидат історичних наук Микола Ільків.
«Роботи тут ще дуже і дуже багато. Тільки на території нашої області відомі понад 200 пам’яток поселень трипільської культури. Тобто біля кожного населеного пункту є якісь подібні старожитності. А Шипинецькі – унікальні, оскільки вони перші відкриті на нашій території – це свого роду земляний архів, де кожне поселення, рештки житла, фрагменти керамічного посуду – це додаткова інформація про нашу сиву давнину, як мінімум 6-7 тис. років тому.
Чим багата Шипинецька земля сьогодні яскраво демонструє наша зустріч, присвячена, в першу чергу, трипільській культурі, старожитностям, виявлених на околицях с. Шипинці ще наприкінці ХІХ століття, завдяки місцевому вчителю, археологу, аматору Василю Арійчуку. У 1893 році вперше на Буковині було віднайдено старожитності, які згодом отримали назву трипільської культури. Ці старожитності поповнили музейні колекції Буковинського крайового музею у Чернівцях, Музею природничої історії у Відні та інших музеїв Європи», - констатує історик.
Відтак, неабияку роль у цьому процесі відіграв саме Олег Ольжич, доводить співорганізаторка науково-мистецького семінару «Вогонь Трипілля» Іванна Стеф'юк.
«Колись п’ятирічним хлопчиком своєму батькові, Олександру Олесю, Олег пообіцяв амбітну річ. Він сказав, що дослідить «білу» сторінку в історії України, і він це зробив – це була шипинецька неолітична кераміка. Ми ж знаємо більше про трипільську неолітичну культуру і її спадщину. Але весь парадокс історії у тому, що у ХІХ столітті вчитель Василь Арійчук на околицях с. Шипинці під час сільськогосподарських робіт знайшов невідомі йому горщики, для роз’яснення та оцінки яких він покликав компетентних людей. У складі комісії був тоді Раймунд Фрідріх Кайндль. Знахідки оцінили, і вони одразу опинилися у кращих світових колекціях.
Олег Ольжич, як представник Празької школи, багато працював у Відні, Празі та інших країнах світу, він особисто зробив ескізи знахідок, виявлених саме у Шипинцях і його околицях, точне їхнє дослідження і захистив дисертацію, в якій говорить про те, що це – самостійний пласт культури. І найцікавіше – ось ці всі знахідки він називав «Буковинська Троя». Тобто він каже нащадкам: «Ви лише оцініть, що у вас під ногами, і ви зрозумієте свою культуру, ви її прочитаєте», - розповідає Іванна Стеф'юк.
Інформаційне агентство АСС є в Instagram
Наразі учасники науково-мистецького семінару «Вогонь Трипілля» розпочали річну підготовку до 115-тої річниці відзначення дня народження українського письменника та археолога Олега Ольжича у 2022 році. А нинішній форум, традиційно, завершили запаленням вогню Трипілля посеред давнього поселення.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
