«Не вирішуйте за нас без нас», - буковинська письменниця про боротьбу за доступне середовище

Чому так сталось – у програмі Суть речей на Радіо 10 розповіла Оксана Драчковська, журналістка, письменниця та громадська діячка,повідомляє Медіа агентство АСС.

«Може, це дуже суб’єктивно, але я не бачу того прогресу, незначного, який був. Мені здається, що був певний тренд, достатньо нетривалий, на інклюзію, на доступність, коли в Україні ця тема трохи педалювалась. Це було, як зазвичай робиться, через якісь грантові програми, заохочення, стимулювання у цьому напрямку. Влада також це підхоплювала. Це було модно.

Зараз, на жаль, це пішло на спад. І це природно, оскільки кожен тренд минає. Щоб тренд став класикою, потрібно, щоб він якось або по-особливому проявився, або щоб був активно підтриманий якоюсь частиною прихильників цього тренду. Нам, людям, які борються за інклюзію, напевно, не вистачило якоїсь снаги. Плюс, вплинули глобальні речі (пандемія корона вірусу,- ред.) і багато коштів, які повинні були витратити на ті ж пандуси,  пішли на ковідні програми», - розповіла Оксана Драчковська.

Дивіться нас на YouTube

У чому була суть «дотрендової» ситуації?

«Нас ставили у чергу останніми. Нас мало, типу, хоча насправді це не так. Бо, якщо вникну у те, що таке маломобільні люди, то нас більшість. Але візьмемо суто людей з інвалідністю. Нас мало, нас не видно. Тож, ми – хто? Ми – меншість, якою можна і знехтувати. Позиція влади яка: спочатку повинні задовольнити потреби більшості, дати людям те, що вони хочуть. Всі кричать: «Дайте нам дороги!». Тож спочатку роблять дороги. Хочете тротуарів – добре, зробимо тротуари, але після доріг. А потім, коли буде можливість діставатись по цих тротуарах до якихось приміщень, ми будемо вам давати і вже якісь доступні інклюзивні входи. Я вважаю, що це абсолютно неправильно. Я не раз зіштовхуюсь з тим що нас (людей з інвалідністю, - ред.) не знають у закладах, в установах», - розмірковує Оксана Драчковська.

 Вона не розуміє, чому потреби людей з інвалідністю задовольняють в останню чергу та наголошує на законодавчі нововведення.

«Є така цікава ремарочка. Тепер законом встановлено, що людей з інвалідністю повинні обслуговувати позачергово. Здається, всі розуміють, що таку людину потрібно пропустити без черги. Але це було таке морально-етичне правило. А зараз це закріплено у Законі України про «Соціальний захист осіб з інвалідністю».

Я пам’ятаю, що коли порушувалась тема тих же літніх майданчиків (щодо їхньої доступності для мало мобільної категорії населення, - ред.), то ми не раз зіштовхувались із несприйняттям людей з інвалідністю соціумом. Казали: «Ну які там ресторани, якщо ті інваліди не можуть вийти з дому?». Якщо ми будемо отак розставляти на свій розсуд пріоритети, що «спочатку ми вам дамо те, а потім ми зробимо це, то до чого ми прийдемо? По-перше, є правило: «Не вирішуйте за нас без нас».  Спитайте нас, а ми вам скажемо, що нас потрібно в першу чергу», - додала активістка..

Варто зазначити, що Оксана Драчковська є авторкою дох дитячих автобіографічник книг про «Зайчика-нестрибайчика», прототипом якої є її молодший син Назарчик, який пересувається на інвалідному візку. Від народження Назарчика Оксана Драчковська стала активісткою, яка активно бореться за доступність середовища для мало мобільної категорії населення.