Неприємні сюрпризи: україномовні школи на Буковині написали ДПА гірше, ніж румуномовні

У програмі "Суть речей" директор департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Оксана Палійчук назвала навчальні заклади, де результати ДПА - найкращі, а де - найгірші

Людмила Григорчук: Підсумки ЗНО-2018  для області: які райони покращили результати, які погіршили.

Оксана Палійчук: Результатів ЗНО ми ще не маємо, вони прийдуть пізніше, ближче до серпневих конференцій. Але результати ДПА у нас є. Зрозуміло, що ми чуда очікуючи, повинні розуміти, що про лідери ми не мріємо, хоча є позиції, де ми є лідерами. От у нас була підсумкова прес-конференція директора українського центру оцінювання освіти, то зазначено, за результатами, на другому місці з англійської мови саме Чернівецька область, після Києва. Попри те, що були питання технічні, наші діти змогли стати одними з кращих.

Що ми маємо з української мови, то тенденція така сама. Бал трохи нижчий, ніж минулого року, це зумовлено тим, що вперше ДПА з української мови складали і учні профтехучилищ, там рівень знань нижчий, так само складали студенти коледжів. То середній бал у нас по області з української мови з ДПА – 5,5.

Якщо взяти безпосередньо по закладах середньої освіти, то він 5,8. По закладах вищої освіти – 5,9, це коледжі. І профтехучилища – 3,7. Вони саме і понизили нам загальний бал. Будемо бачити, як ми виглядаємо на загальноукраїнській карті. Але тенденції ті ж, що і в минулому році.

В  лідерах  у нас місто Чернівці – 7,7, м. Новодністровськ, Сокирянська, ОТГ, Кіцманська ОТГ, Заставнівська ОТГ, дуже приємно. Тут є високі результати, до 8 балів, навіть 8,2.

На жаль, ми маємо школи в україномовних районах, які нам неприємний результат показали. Луковицька школа – 3,9. Васильківський НВК, Заставнівського району – 3,8. Чорнівський НВК – 3,6. Тобто, ці заклади склали на рівні з закладами з румунською мовою навчання, Хряцьківський – 3,2, Великобудський – 3,3. Тут логічно можна пояснити, бо абсолютно румуномовне середовище, де румунська мова рідна.

Ці результати абсолютно нас не задовольняють. Будуть проведені колегії підсумкові, будемо вживати жорсткіші заклади щодо цієї ситуації.

В цьому році ми продовжували той проект, який був такий гучний, коли ми запропонували добровільно спробувати скласти ЗНО вчителям. Ефект воно дало. Ми набирали групи по районах ті, хто хотів. Сьогодні штовхати це не треба, бо вчителі розуміють, що не потрібно. Ми  будемо стимулювати вчителів працювати над собою і ми хочемо до дня працівника освіти виплатити премії, які призначимо за результатами декількох випусків, де є система роботи класу, не окремих учнів, які, можливо займалися з репетитором. Ми навіть на це заклали кошти. Я думаю, що все одно нам важко змагатися з іншими регіонами, бо програма з української мови для шкіл з румунською мовою викладання, інакша. Поступово, за новим законом освіти, ми будемо вводити інші предмети в цих школах українською мовою, наприклад історію України. Тоді поступово ми цю ситуацію зрушимо. Але у нас є винятки, які нас тішать, от румуномовний Герцаївський район, Герцаївська школа, 14 випускників, середній бал – 9,0. Це чудово. Такі результати не завжди є у потужних гімназіях. Тому , якщо люди хочуть, то результатів досягають.

Людмила Григорчук: Якщо фінансово дякуєте вчителям тим, хто гарно готує дітей, чи будуть якісь покарання вчителям, які мають погані результати?

Оксана Палійчук: Поки нормативною базою це не передбачено, але вчитель, який системно не показує результати, він же атестується, і хоч це складно, але планується сертифікація, яка здійснюється незалежною установою. Вона замінить атестацію. Будуть видні результати. Але навіть сьогодні ми бачимо результат. Адже можна порівняти , скажімо, два сусідніх села, де однаковий контингент дітей, однакові умови і різниця у балах 3-4, то зрозуміло, що треба на це реагувати.