Людмила Григорчук: Чи все, що ви задумали 1 вересня здійснилося 30 травня?
Олена Кузьміна: На 99,9 % - так. Будь-яке закінчення – це початок нового. Завтра відкриються карти щодо набору першачків. Прогнозуємо 97 класів першокласників, а минулого року у нас було 104 класи першокласників. Стане відомо кількісний набір, скільки у кожному класі в кожному закладі буде діток. Ми ще й запроваджували НУШ в перших класах, нову реформу нової української школи. Для нас, управлінців і педагогів – це дві площини. Це сам по собі освітній процес і освітнє середовище, яке ми створюємо для дитини. Ці нові виклики, спрямовані на те, щоб школа була школою радості, щоб дитина себе активно почувала в шкільному середовищі, набувала нових компетентностей. Понад 200 педагогів було навчено новим підходам, як працювати. Фінансові виклики постали перед управлінням. Ми пам’ятаємо той бум на ринку, коли нам треба було освоювати понад 8 млн на перші класи: на комп’ютерне обладнання, дидактичне обладнання і парти. Ці закупівлі були проведені якісно, ми освоїли кошти до 1 січня. За перший семестр ми закрили питання, бо довго і проблематично йшла закупівля парт. Цьогоріч знову з державним бюджетом, і міським, у нас буде зверх 9 млн. Вже оголошено торги. Дедлайн закупівель – 1 вересня. Ми сподіваємося, що ми все встигнемо, закупимо все якісне, щоб умови були всі для навчання у школах. Велике побажання, щоб на державному рівні цю реформу підтримували. Бо у нас так стається, що не закінчується одна реформа – починається вже інша. Дуже важливо, що цю реформу підтримують фінансово, і на місцевому бюджеті, і на державному. Міський бюджет має давати не мегер 30% співфінансування, а у нас фінансування з міського бюджету навіть перевищувало державний.
Людмила Григорчук: Але ж були і проблеми. Вчителям було складно також.
Олена Кузьміна: Звичайно. Нові методики, нові підходи. Тепер всі вже знають про ранкове коло, крісло автора. Це найулюбленіші види діяльності, які відбуваються в невимушеній атмосфері. Діти краще пізнають один одного, дух співпраці, допомоги, взаємовиручки, все це присутнє і розвиваються саме такі навички, людські цінності. Ми моніторили питання, вивчали, ми маємо такі колегіальні зібрання, підводили підсумки, обговорювали проблеми. Наприклад, ми розуміємо, що одномісні парти – це добре, але ніхто не змінив метраж класу. Тому не завжди можна вмістити всі парти.
Людмила Григорчук: Як виходили з ситуації?
Олена Кузьміна: Кожен пристосовувався до тих можливостей, які є в закладі. Ранкове коло проводили і у коридорі закладу. Батьки знімкували, дивляться, як це проходить у фойє. Виходили з ситуації. Тренери наші працювали, наші педагоги вчилися, піднімали свій кваліфікаційний рівень. Педагог навчається все життя.
Людмила Григорчук: Цьогоріч знову вчитимуться інші вчителі?
Олена Кузьміна: Так, організовується навчання. І для тих, хто веде перші класи, і для тих, хто веде певні уроки в перших класах. Наприклад, вчителі англійської мови.
Людмила Григорчук: Лего-конструктори виправдали всі очікування?
Олена Кузьміна: Спеціально питала учнів, що вони з ними роблять. Скільки всього вони роблять за допомогою лего, там цифри вчать, там більше, там менше. І математика, і логіка, все задіяно.
Читати ще: Нові кабінети, обладнання та кадри: як змінюється освіта Чернівецької області.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами