В одному з куполів колишньої радіолокаційної станції «Памір», що на горі Томнатик на Буковині провели конференцію «Інноваційні інструменти розвитку сільських територій» за участі представники Донецької, Рівненської, Хмельницької, Вінницької та Чернівецької областей.
Читайте також: Важко діставались розмитими дощем дорогами. На Томнатику розпочався фестиваль (ФОТОРЕПОРТАЖ).
Конференція відбулася в рамках етно-фестивалю «Любіть Буковину, бо вона того варта».
Військові об’єкти – для мирних цілей
Представники Буковини розповіли про вже працюючі та заплановані об’єкти для розвитку туризму в регіоні.
«Ми раді вітати гостей з різних куточків України в одному із найгарніших місць не лише нашої області, а й, напевно, цілої країни – на горі Томнатик, – говорить під час представлення туристичного потенціалу Буковини керівник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига. – Цього року ми проводимо уже другий такий етно-фестиваль на колишній військовій базі «Памір». Тут були розміщені унікальні радари. Сьогодні ці об’єкти ми перетворюємо на мекку туризму. Ми хочемо зробити тут культурно-мистецький центр. Хочемо зробити, щоб усі військові об’єкти слугували лише для мирних цілей. Маємо усе для цього робити, щоб у нашій країні запанував мир. Це те, що нам потрібно».
Прикладом успішного розвитку малих громад поділилася представниця Усть-Путильської ОТГ. Ця громада за кількістю населення є найменшою в області – всього 2227 чоловік. Проте, територія населених пунктів Усть-Путильської ОТГ сягає майже 10 гектарів.
Варто почитати: Фестиваль на Томнатику став місцем здійснення мрій (ФОТО).
«Основним пріоритетом нашого розвитку є підприємництво. Ми беремо активну участь у залученні інвестицій донорів, як закордонних, так і українських. Нещодавно громада отримала 35 тисяч євро для створення сільськогосподарського кооперативу виробників м’ясної продукції завдяки проекту, який реалізується в межах ініціативи «Мери за економічне зростання» та фінансується за кошти ЄС. Також завдяки участі у програмі «U-LEAD з Європою» нам вдалося залучити понад мільйон гривень на створення ЦНАПу». І таких позитивних прикладів багато. Завдяки участі в різних проектах ми змогли провести енергозберігаючі заходи в школах, садочках, лікувальних закладах, осучаснити сільську бібліотеку, клуб тощо, – розповіла спеціаліст з проектного менеджменту Усть-Путильської громади Антоніна Скидан.
Про унікальний досвід роботи поки що єдиного серед ОТГ області інформаційно-туристичного центру «Ворота в Карпати», який знаходиться у Вижницькій громаді, присутніх ознайомила керівник цього центру Катерина Стажир.
До речі, розповіли, скільки грошей витратили на свято на Томнатику (ФОТО+ВІДЕО).
«Наш центр створили у січні минулого року. Це була ініціатива громади. До нас може прийти будь-який відпочиваючий і дізнатись інформацію про туристичні маршрути, стежки, відомі місця тощо, – говорить пані Катерина. – Частина території нашої громади колись була центром іудаїзму. Саме тут 1900 року започаткували один із напрямів іудаїзму. Ми зараз намагаємось активізувати туристичну галузь і в цьому напрямку. Крім того, одним зі своїх пріоритетів вбачаємо у розвитку «зеленого туризму». Саме з метою активізації цього напрямку і створили наш інформаційно-туристичний центр», – сказала К. Стажир.
В результаті діяльності Центру власники «зелених» садиб зможуть координувати свою роботу. Туристична галузь ОТГ отримає додатковий розвиток, що сприятиме створенню додаткових робочих місць та збільшенню надходжень до бюджету громади.
Хто такий «донецький куркуль»?
Про раціональний розвиток сільських територій Рівненщини, Донеччини, Хмельниччини та Вінниччини розповідали представники цих регіонів, ділячись своїми прикладами реалізації успішних проектів.
«Наша область відносно невелика, маємо лише 28 об’єднаних громад, – говорить радник з питань фінансів Рівненського ЦРМС Василь Поліщук. – Хоч усі ми розуміємо, що конкурувати з Буковиною у плані туризму Рівненщині важко. Тим не менш, всі чули про так званий Тунель кохання. Це довгий тунель вздовж залізничної колії, який утворився через постійний рух потягу. Насправді там фактично немає нічого, крім мільярдів комарів. Але комусь прийшло в голову назвати це тунелем кохання, пов’язати стрічку на сосну і зараз там десятки тисяч цих стрічок висить. Для закоханих стрічка – це символ їхнього кохання. А ми розуміємо, що хлопець, який привіз дівчину туди не просто пов’язав стрічку на дерево, він її пригостить вечерею, шампанським, подарує їй троянди, вони десь там можуть заночувати і кошти від цього залишаться у громаді. Це один з позитивних прикладів, як заробляти гроші фактично з нічого», – сказав представник Рівненської області.
«Якщо говорити про специфіку нашого регіону, який постраждав від конфлікту, то там багато сільських територій. І там проживає багато людей, для яких сільське господарство є основним джерелом їхнього доходу, – каже радник голови Донецької ОДА Руслан Марков. – Внаслідок конфлікту ці люди втратили доступ до ресурсів, до залучення кредитів і втратили традиційні ринки збуту – великі міста Донбасу. Чи не найбільше від конфлікту постраждали виробники молочної продукції. Ми розуміли, що це одна з галузей, які Донеччина взагалі може втратити. Тому почали стимулювати дрібних виробників, які утримують трьох і більше голів худоби. За рахунок коштів обласного бюджету такі дрібні фермери можуть отримати компенсацію за придбання доїльного обладнання. Крім того, об’єднавшись в сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, отримати допомогу на придбання обладнання агрегації партії молока, для охолодження її та подальшої реалізації. Таким чином, ми сприяємо дрібним фермерам розвивати свій бізнес. Більше того, за рахунок грантових коштів обласного бюджету створили проект «Український донецький куркуль». За рахунок співфінансування обласного бюджету та бюджету громад видаємо кошти на відкриття власної справи. І про позитивні приклади ведення малого бізнесу розповідаємо на інформаційних ресурсах», – сказав експерт з аграрних питань Донеччини.
Кисневі коктейлі з яблук та повна енергонезалежність
«На сьогодні у нас 41 громада, ще дві у процесі утворення», – розповідає радник з питань місцевих фінансів Хмельницького ЦРМС Наталія Любченко. – Коротко зупинюсь на кількох вдалих проектах наших громад. Наприклад, Наркевицька громада створила Муніципальну варту, куди входять колишні учасники АТО. Вони мають авторитет у місцевого населення, допомагають наводити порядок на вулицях та в закладах міста. Також позитивним вважаю відкриття комунальної хлібопекарні. У Дунаєвецькій міській ОТГ відкрили сміттєсортувальну лінію. Довколишні населені пункти усе сміття звозять туди. Там доволі якісно сортують сміття. Органіку здають на місцевий гігант – Кам’янець-Подільський цементний завод для опалювання. Крім того, тут дуже активно розвивають кооперативи. Всі мешканці громади отримали можливість придбати малину за одну гривню. Поки кущі малини ростуть, у кооператив закупили холодильне обладнання. І коли вже будуть перші врожаї, зможуть цю малину реалізовувати».
Представники делегації Вінницької області розповіли про кращі практики розвитку сільських територій на Вінниччині.
«Є в нас дуже гарний проект, який ми розпочали минулого року. Він розвиватиметься на базі двох об’єднаних громад – Барської і Северинівської, – каже юрисконсульт Вінницького ЦРМС Людмила Гурба. – Називається цей проект «Яблуневий шлях». Ці дві громади обрані для цього не випадково. На території цих громад найбільш сприятливий клімат для розвитку садівництва. Фінансування проекту – 17 мільйонів гривень. В рамках цього проекту на базі двох громад передбачено створення розвиненої інфраструктури, садів із рідкісними сортами яблук, залучення інвесторів, відкриття нових робочих місць. На базі діючого в Северинівці санаторію хочуть створити унікальні для України процедури, які базуватимуться на корисних властивостях подільського яблука – кисневі коктейлі з яблука, ванни з властивостями яблука тощо. Крім того, планують розробити туристичні шляхи відомих європейських садівників».
А ви знали, що на Буковині бачили НЛО (ВІДЕО).
Також присутнім розповіли про досвід Северинівської громади Вінницької області, яка повністю відмовилась від споживання природного газу.
«За рахунок вирощування енергетичної верби, ця громада на сьогодні вже повністю енергетично незалежна. Повністю опалюють всю соціальну інфраструктуру. І приватний сектор також швидкими темпами переходить на такий енергоефективний механізм», – повідомила Л. Гурба.
Після проведення конференції представники делегацій 5 областей відвідали туристичний етно-фестиваль на горі Томнатик. Мали змогу скуштувати страви національної гуцульської кухні, придбати сувенірну продукцію, продукти бджільництва, вироби з дерева та лози, насолодитись виступами народних колективів та бардів, відвідати показові виступи патріотичного спрямування: техніки, засобів порятунку, кінологів тощо.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
.r575x340.jpg)
