Препарати для лікування захворювань називають антимікробними, пише Медіа агентство АСС. Найбільш відомими антимікробними препаратами є антибіотики, які вбивають або зупиняють ріст бактерій.
Стійкі бактерії захищаються, що дозволяє їм і надалі викликати захворювання, а ще мікроби здатні передавати стійкість до препаратів іншим бактеріям, тоді як інфіковані люди стають переносниками.
«Резистентність до антибіотиків стається при неправильному застосуванні препаратів. У 2019 році у світі 5 мільйонів смертей були пов’язані з антибіотикорезистентністю. Тому з кожним роком лікувати звичні хвороби стає все важче. Якщо антибіотики перестануть діяти – 3 з 10 випадків пневмонії стануть летальними, а 5 з 1000 жінок помиратимуть після пологів. Таке явище називають «тихою пандемією». Протидіяти ми можемо кожен на своєму місці. Не приймати антибіотиків самостійно, не слухати родичів чи сусідів, а лікаря. Вживати ліки рівно стільки часу, скільки прописав лікар», - зазначила генеральна директорка «Чернівецького обласного центру контролю та профілактики хвороб» Наталі Гопко.
Мікроби розробляють нові шляхи, які дозволяють обійти ефекти препарату. Стійкість до антибіотиків не означає, що стійким є організм. Стійкими є лише бактерії до деяких ліків, які мали б їх знищити. Хвороба виникає у випадках, коли мікроби розмножуються в організмі та провокують запальну реакцію. Захворювання від стійких мікробів важко вилікувати, а інколи взагалі неможливо.
Отримуйте новини в Telegram
«При лікуванні медики використовують антибіотики першої лінії. Далі – другої лінії. Якщо не діє попередній. У крайньому разі – резервні препарати. І щороку ми користуємось останньою резервною ланкою все частіше. Рано чи пізно він закінчиться. Новий винайдуть, але це складний процес і дорогий – на один антибіотик витрачається 1 мільйон доларів. Цей процес дуже затратний. І з роками стає важким. А паралельно бактерії менш чутливі і з більшим опором. Тому є певні заходи для оптимізації процесів: наприклад не тримати людину у стаціонарі надто довго, аби не підхопити чужі бактерії, та розділяти хворих з різним ступенем інфікування, аби розірвати ланцюг передачі мікробів», - каже заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОВА Марії Поліщук.
Вакцинація є однієї з форм запобігання антибіотикорезистентності. Також радять дотримуватись правил гігієни та готувати їжу безпечно з термічною обробкою. Адже домашні тварини також можуть переносити мікроби. А використання антибіотиків в тваринництві призводить до «виживання» резистентних бактерій.
«Дотримання вимог вмісту лікарських засобів у тваринництві і надалі у харчових продуктах – це обов’язковий елемент, бо найбільшим джерелом антибіотикорезистентних бактерій є добрива, вода і харчові продукти. Понад 50% антибіотиків застосовують не лише для лікування, а й стимуляції росту певної групи тварин», - додала начальниця ГУ Держпродспоживслужби в області Аліна Гаєвська.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
