Роман Петришин
- Ви уже рік очолюєте Чернівецький національний університет. Що найважливіше вдалося зробити за цей час?
- Майже одразу після підписання контракту на нову посаду, університет увійшов у вступну кампанію. Це дуже відповідально – виграти конкуренцію в інших українських та закордонних вишів за кращих абітурієнтів. Нам вдалося зробити добрий набір.
Далі – будні, навчання, ремонти гуртожитків тощо. Рік до початку карантину ми пройшли стандартно, як університет мав би проходити.
Визначальним для нас є підняття на ще вищий рівень освітніх послуг. Над цим і працювали.
Ще кілька років тому було поставлено завдання зробити електронний варіант всіх курсів, які читаємо. Це дуже нам знадобилося під час дистанційного навчання. Проблема виникла в іншому: у нас на стаціонарі навчається близько 10 тисяч студентів і всі вони, коли почався карантин, роз`їхалися по домівкам. Ми витратили майже 2 тижні на те, аби зв`язатися з усіма, пояснити, як далі плануємо продовжити навчання, і з 23 березня розпочали заняття у дистанційному режимі.
Через 2-3 тижні ми вирішили розібратися, що робимо добре, а що – ні. Провели анкетування студентів та викладачів. Серед основних недоліків, названих студентами, - не всі мали доступ до Інтернету, були сім`ї, де 2-3 студентів, а планшет чи комп`ютер – один. Ми адаптували дистанційні заняття і під телефон.
Студентський парламент також звернув увагу, що викладачі забагато завдань задавали студентам додому. Ми проаналізували і погодилися з цим. Незабаром викладачі це відкоригували.
- Уперше студенти університету не лише вчилися дистанційно, а й дистанційно складали сесію. Як впоралися із цим викликом?
- Сесія розпочалася 7 червня. Іспити відбувалися, наприклад, у тестовому режимі або усно. Студент обирав білет, ми засвічували питання, давали час на підготовку та заслуховували відповіді онлайн.
- Наступного року моніторингова комісія ЮНЕСКО буде досліджувати стан архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів. Як готуєтеся до цього?
- За корпусом №4 у нас є господарський двір – там майстерні, транспорт тощо. Колись, коли тільки відкривалася резиденція, там були конюшні. Тобто там історично запланований господарський двір.
Нам зробили зауваження, що цю господарську частину треба вивезти з центрального корпусу і зробити тут туристичну інфраструктуру. Цьогоріч ми серйозно включилися у цю роботу. Факультет архітектури, будівництва і декоративно-прикладного мистецтва підготував ескізний проект реконструкції двору, який зараз проходить обговорення.
Там планується створити приміщення з продажем сувенірів, невеличке кафе, вбиральню.
Також у цьому дворі є неавтентичні споруди, збудовані за радянських часів. Ми погоджуємо з Міністерством культури дозвіл на їх знесення.
- Кілька разів піднімалося питання про нічну підсвітку центрального корпусу університету. То все-таки вона буде чи ні?
- Ще 2 роки тому знайшлася фірма, яка була готова придбати для університету ліхтарі, які мали підсвічувати університет. З різних причин було відмовлено у цьому. Але в нас уже підсвітка була. Робити нову було небезпечно, бо потрібно було довбати резиденцію – гріх це робити просто так. Ми своїми силами відремонтували існуючу підсвітку і вже кілька днів вечорами підсвічуємо резиденцію.
- При ЧНУ запрацювала наглядова рада, до складу якої увійшли очільники області, народні депутати та люди бізнесу. Розкажіть, яким чином були обрані члени наглядової ради і, власне, яку функцію вони будуть виконувати?
- У статуті нашого університету прописано, що до складу наглядової ради можуть входити громадські діячі, політики, бізнесмени тощо. Таким чином, ми її і сформували.
Нещодавно відбулося засідання наукової частини наглядової ради, під час якого, зокрема, було поставлено завдання перед університетом не лише розвивати теоретичний потенціал, а й шукати, як науку втілити у життя.
Також наглядова рада бере участь в обговоренні фінансового стану університету, має право ініціювати звільнення ректора, брати участь у формуванні навчальних планів. Тобто у неї доволі широкі повноваження.
- Вчена Рада ЧНУ прийняла рішення закрити філософсько-теологічний факультет, перетворивши його у відділення філологічного факультету? Чому прийнято таке рішення?
- Закон України «Про вищу освіту» визначає, що таке факультет. І одна з умов його існування – не менше 200 студентів стаціонару. Філософсько-теологічний факультет, на жаль, на сьогодні має істотно менше, ніж 200 студентів. Тому прийняли рішення зробити його підрозділом філологічного факультету, оскільки вони територіально близько розташовані. Ми не закриваємо при цьому жодної кафедри.
До відділення виставили певні вимоги. Зокрема, там має бути не менше, ніж 130 студентів. Якщо зможуть набрати – буде відділення, а ні, то залишиться просто 2-3 кафедри при філологічному факультеті.
- А на випускників, на тих, хто вступав на філософсько-теологічний факультет, якось вплине ця реорганізація?
- Звичайно, ні. Студенти вступають на спеціальність, закінчують спеціальність і в дипломі вказана спеціальність, а в додатку до диплому – дисципліни, які вони прослухали. А чи то був факультет чи відділення – значення немає.
- І скорочення викладачів не планується?
- Усе залежить від того, яка буде кількість студентів. Обговорюємо новий порядок визначення кількості ставок. Суть його така: 11,5 студентів – це 1 викладацька ставка. Тому якщо кількість студентів буде зменшуватися, то і кількість ставок буде зменшуватися в цілому по університету.
- Які найпопулярніші спеціальності у Чернівецькому національному університеті? А на які щороку недобір?
- Я, як ректор університету, мушу сказати, що у нас всі спеціальності популярні.
Популярність певною мірою визначається платою за навчання на контрактній формі. На бакалаврат найбільша плата за навчання на юридичному факультеті. На спеціальність «Право і міжнародне право» - 27 тис грн. на рік. Трошечки менша плата на англійську мову і літературу і на англійсько-український переклад.
Популярні серед студентів ІТ-спеціальності. Їх в нашому університеті 5.
Близько 800 наших студентів минулого року проходили стажування у закордонних вишах.
Важливо, що маємо угоди щодо програми подвійних дипломів. Тобто можна навчатися у ЧНУ і отримати диплом нашого університету і, наприклад, університету Любліна чи Катовіце, Вільнюса чи Сучави.
- А на які факультети щороку недобір?
- Зменшується кількість студентів на філософсько-теологічному факультеті. Не дуже йдуть студенти на такі класичні спеціальності як фізика, математика, хімія. Тут є достатньо багато бюджетних місць, але вчитися непросто. І, мабуть, ринок праці зараз не потребує належної кількості таких фахівців.
- Незабаром розпочнеться також вступна кампанія. Чи очікуєте зменшення абітурієнтів у зв`язку з карантином?
- Ми дуже хвилюємося через це. Боїмося, що частина абітурієнтів через пандемію можуть просто Чернівці оминати.
Разом з тим працюємо над тим, щоб полегшити умови вступу до ЧНУ. Зокрема, абітурієнти, які вступають у магістратуру, фаховий іспит здаватимуть дистанційно. Якщо ситуація з коронавірусом покращиться, проведемо цей іспит наживо.
Зарахування на бюджет плануємо до 15 вересня, а на контракт, мабуть, до 30 вересня. Тоді наші студенти зможуть спокійно довезти оригінали документів. А зараховувати на навчання будемо за копіями.
З 1 вересня, якщо буде складна ситуація, частину дисциплін також читатимемо дистанційно.
- Чому варто навчатися у Чернівецькому національному університеті?
- Ми позиціонуємо наш університет як центр освіти, науки і громадського, культурного, мистецького життя не тільки Буковини, а й всього західного регіону. Колектив серйозно працює над тим, аби бути лідерами у нашому регіоні.
Отримуйте новини в Telegram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
