«Війна змінила все. Фактично, якщо брати загальні суспільні настрої, усе перевернулося з ніг на голову. Якщо до війни в країні був песимістичний настрій, то тепер у нас дуже високі оцінки і щодо розвитку країни, і щодо влади. Українці стали більш впевнені в собі, вони більше діють. Об’єднавшись проти ворога – росії, у цьому протистоянні віра в самих себе і віра в країну значно посилилася. Ці показники стали високими одразу ж в перші дні війни.
Іншого варіанту, аніж перемоги, в Україні не бачать. Причина цьому наступна. Війна – це складне випробування для всіх, і для тих, хто бере безпосередню участь у бойових діях, і для мирного населення, і для тих, хто покинув країну. Не вірити у те, що ми переможемо, – це означає по суті здатися і втратити віру в себе і в своє майбутнє. Тому рівень показників позитивних настроїв є певним компенсатором ситуації, яка відбувається.
Це підтверджується і нашими дослідженнями у сфері психологічного стану населення, воно знаходиться на рівні нормальності. Тобто, не спостерігаються критичні показники, суспільство стійке. Є погіршення сну, є проблеми зі стресом, але ми не бачимо індикаторів, що свідчили про погіршення психологічного стану. Спостерігається протилежна ситуація того, що могло би бути, бо війна – це стрес, горе і біда», – розповів Мисів.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Друга зміна, яка спостерігається в українському суспільстві, – ставлення населення до влади. Зараз довіра до ключових посадовців та до Президента перебувають на надзвичайно високому рівні. Щодо армії, то він і до повномасштабного вторгнення був високим, проте зараз підтримка та довіра перебувають майже на 100% рівні.
«Чому так відбулося? У першу чергу через те, що рівень довіри до влади зростає в кризових ситуаціях. Це спостерігалося і з початком пандемії COVID-19, бо криза об’єднує суспільство. Окрім того, значно впливають дії самих посадовців і в першу чергу Президента. Зараз суспільство консолідовано дивитися та оцінює кроки влади, що важливо в умовах війни. Ми не спостерігаємо розколу по політичних лініях, усі погляди звернуті до ключових політичних гравців та спікерів, які ведуть загальний порядок денний в Україні та озвучують ситуацію на війні та успіхи ЗСУ», – зазначив експерт.
Третя зміна – зникнення регіональних розколів та зростання проукраїнських настроїв. Ця тенденція почала змінюватися ще після подій 2014 року, але після 24 лютого відбулося її стрімке зростання.
«Зараз ми не бачимо жодного розколу з точки зору ставлення до майбутнього країни, до своєї спільної історії, до зовнішньополітичного вектору. Ключові напрямки, які до 2022 року сприймалися критично в суспільстві, сьогодні громадянами країни, як на сході, так і на заході, позитивно сприймаються. Спостерігається консолідованість щодо свого минулого, особливо що стосується національно-визвольних подій. Також суспільство об’єднане і щодо проєвропейського вектора та вступу України до НАТО. І також щодо української мови та інших питань, щодо яких виникали суперечки між жителями різних регіонів», – зазначив Мисів.
Зменшується кількість проросійськи налаштованих українських громадян. Якщо ще до початку повномасштабного вторгнення спостерігалося до 15-20% тих, хто мав позитивне ставлення до росії, та близько 10% українців ставилися позитивно до президента путіна, то сьогодні цей показник становить до 1%, вказав він.
Наші новини є у Facebook
