Вчені провели дослідження, щоб з'ясувати, що викликає непереборну тягу до солодкого.
Про це повідомляє "Обозреватель".
Далеко не всі можуть пройти повз кондитерський магазин або відмовитися від шматочка шоколаду до чаю. Чому ж одні спокійно обходяться без солодощів, а інші відчувають без них справжню "ломку"?
Є люди, які харчуються 1-2 рази на день, аргументуючи це браком часу або просто відсутністю бажання. Вранці їсти не хочеться, протягом дня легкий перекус – цукерки і печиво, зате ввечері – ситна вечеря.
Коли проміжки між їжею становлять понад 4 години, рівень цукру в крові миттєво знижується. У мозок відразу ж надходить сигнал тривоги: необхідно терміново вирішувати проблему. А швидко підняти цукор в крові можуть тільки солодощі.
Якщо в раціоні бракує білка і вуглеводів, організм відгукується на це почуттям голоду і бажанням швидко його вгамувати, з'ївши щось солодке. Білок і складні вуглеводи (наприклад – каші) залишають після себе довге відчуття ситості і рівномірно забезпечують організм енергією.
Найчастіше свої печалі, переживання ми намагаємося «заїсти» ласощами. Це відбувається тому, що солодкі продукти стимулюють вироблення серотоніну – гормону радості, своєрідного антидепресанту, який підвищує настрій.
Забороняючи собі солодке, ви ще більше підсилюєте до нього тягу. Дієтологи радять час від часу дозволяти собі ласощі. Щоб не об'їдатися солодким, їжте його на ситий шлунок.
Залежність від солодкого може виникати на тлі нестачі в організмі хрому, який бере активну участь у вуглеводному обміні, нормалізує проникність клітинних мембран для глюкози і підвищує сприймання клітинами інсуліну. Достатня кількість хрому міститься в пивних дріжджах, печінці, цільних зернових культурах, картоплі; горіхах, маці, сушених фініках, насінні соняшнику, пророслих зернах пшениці та у хлібі з висівками.
Прості вуглеводи, що містяться в солодких продуктах, швидко засвоюються в кишечнику, через що різко зростає рівень цукру в крові. У відповідь підшлункова залоза виробляє інсулін, який не тільки розподіляє глюкозу по клітинам організму, але і стимулює апетит, тим самим підвищуючи тягу до солодкого.
Дуже часто надмірна любов до солодкого є не більше ніж звичкою. Потрібно знайти способи від цієї звички відмовитись.
Занадто захоплюючись урізанням калорій, організм відповідає на прагнення їсти якомога менше тягою до солодкого.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
