Євген Микитинський
Незважаючи на пору року і погоду за вікном, кожного ранку пробігає щонайменше 7 кілометрів. Після цього - поспішає до своїх маленьких пацієнтів.
За плечима у Євгена Микитинського – два марафони миру, 100-кілометровий супермарафон, 42-кілометровий «золотий» марафон у Франкфурті-на-Майні та найважчий у світі Єрусалимський міський марафон. Між цим – півмарафони, яких не злічити.
Бігає Євген Миколайович усе життя. Ще коли навчався у Кишинівському державному медичному інституті вирішив, що до лікарів варто звертатися в екстрених випадках, а от підтримувати власне здоров`я потрібно самостійно і регулярно. Тому, відкинувши лінощі, кожен день починає з бігу.
«Бігаю щодня – і взимку, і влітку. У середньому за місяць пробігаю близько 200 кілометрів, - розповідає Євген Миколайович. - У буднi пробіжки нетривалі – 30-40 хвилин, а у вихiднi - пiвтори години».
Серйозно займатися бігом дитячий хірург почав після 30 років. Спочатку були дистанції по 10, 15 кілометрів, а в 1991 році спробував свої сили у супермарафоні в Одесі.
Потім упродовж 20 років Євген Микитинський не брав участі у змаганнях. Але продовжував бігати для себе. А у 60 років поїхав на марафон у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Відтоді щороку бере участь у різних міжнародних стартах.
Зокрема, у 2017 році дитячий хірург вирішив відзначити своє 63-річчя марафонським забігом: пробіг 21 кілометр у «Люцернському міському марафоні» (Швейцарія).
«Готувався до забігу самостійно. Через день пробігав 15-18 кілометрів, аби не втратити форму. Узагалі, для того, щоб отримувати від бігу задоволення, потрібно регулярно тренуватися, - розповідає лікар-спортсмен. – У Швейцарії 21 кілометр подолав за 2 години 10 хвилин. Тоді це був один з моїх рекордів».
У забігу брали участь понад 10 тисяч марафонців з усього світу. Найбільше було швейцарців, англійців та німців. Євген Микитинський був єдиним представником від України.
Нині за плечима дитячого хірурга марафони та напівмарафони у Бельгії, Німеччині, Румунії та Україні. Та найбільш значущим для себе Євген Микитинський вважає Єрусалимський півмарафону, який пробіг у березні 2018 року.
«Це - один із найскладніших міських марафонів через велику кількість підйомів і спусків. Ускладнювала біг спека, - пояснює медик. – Але ти біжиш Святою Землею – це велика радість і щастя».
Хірургом Євген Микитинський працює з 1978 року. Спочатку – у дитячій міській лікарні Терасполя, а з 1992 року – у Чернівецькій міській дитячій лікарні. Хірургічне відділення тут очолював 20 років. За цей час лише у Чернівцях провів близько 4 тис. операцій, найдовша з яких тривала понад 6 годин.
«Звісно, ця робота важка і фізично, і психологічно. Усе життя витримати таке подвійне навантаження мені допомагав біг, - зізнається хірург. – Навіть зараз помічаю: як тільки дозволяю собі розслабитися і пропустити кілька тренувань, одразу ж підвищується тиск, болить голова. А от після ранкової пробіжки повний сил та енергії».
У Євгена Миколайовича навіть після роботи не замовкає телефон. Дзвонять батьки пацієнтів, просять поради, записуються на консультацію. Між цим лікар і сам телефонує у відділення, аби дізнатися, як почуваються діти, яких оперував. На питання, чи не важко жити у такому напруженому графіку, жартує:
«Важко було би, якби ніхто не дзвонив. А поки я потрібний – це приємно. За прожиті роки я зрозумів, що головне у житті – займатися справою, яку любиш, мати гарну родину, насолоджуватися кожним прожитим днем. Усе це я маю. Тому люблю життя».
Автор: Ольга КАМСЬКА, ІА АСС
Фото: з власного архіву Євгена Микитинського
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
