Історія моєї вишиванки: Мій дідусь не мав вишитої сорочки. Дізнався про її важливість після Революції Гідності

"Це була спекотна весна, ми з моєю мамою прогулювались по ринку у пошуках жіночки, яка власноруч вишиває сорочки. Довго шукати не довелось. Я одразу запримітила вишиванку, яка гарно виглядала на манекені. Продавчиня запропонувала ще декілька варіантів. І ставши за ширму я почала приміряти. Одягла першу сорочку, нібито вона мені підійшла, гарний орнамент, сіла на мене добре. Всі інші сорочки за фасоном такі ж, але орнамент інший. Я вже утворила чергу з охочих приміряти, а це значило, що треба було вирішувати з покупкою якнайшвидше. А що вирішувати, коли сорочки однакові. Продавчиня відповіла: «Орнамент имеет какой-то смысл. Но я не помню какой. В интернете почитай».Тай все.

Так я купила вишиванку за 1000 гривень. Навіщо? Бо тоді це було модно та патріотично в моєму регіоні. «Если ты не носишь национальную одежду - ты не патриот!!»  - закликали вчителі моєї російськомовної школи.

Чому мене батьки не привчили до вишиванки? Моя матуся розповідала, що про вишиванку вона раніше ніколи не чула. «Ще колись моя бабуся вишивала рушники, але про вишиті сорочки мені ніхто не розповідав, навіть у школі. На свята ми одягали… А про вишиванки нам навіть в школі не розповідали»  

При розмові з моїм дідусем, я зрозуміла, що вишиванки у моєму регіоні не надто були популярні. «Я зовсім не знав, що це за сорочка. Вже після революції Гідності я дізнався, що це наше національне вбрання. Скільки років я тут жив, ніхто не носив такого. Та й грошей тоді не було. Бували часи, коли ми босі ходили. Куди там до вишиванок» - поділився мій дідусь.

Так, Кривий Ріг - це не те місто, де з покоління в покоління передають вишиванку. Але тим не менше, воно залишається мої рідним та улюбленим українським містом. З 2014 року медіа міста запровадили парад вишиванок, а велоорганізація міста велопробіг у вишиванках. І зараз моє місто святкує День вишиванки разом з Чернівцями. І вишиту сорочку, ми, криворіжці, одягаємо з гордістю.

Зараз для мене вишиванка це не атрибут прояву патріотизму. Приїхавши в Чернівці і почувши історії своїх друзів та колег про багаторічні традиції, про значення орнаменту на вишиванці, я зрозуміла, що у цьому році я обов’язково вишию власну сорочку. Про яку я напишу наступного року". 

Нагадаємо, Інформаційне агентство АСС започаткувало серію матеріалів до Дня вишиванки. 

Читати ще: Історія моєї вишиванки: Одягнув її і відчув себе інакше. 

Цього року Всесвітній день вишиванки відзначатимемо 16 травня. А у вас є улюблена вишиванка? Або та, з якою пов`язана незабутня родинна історія? Тоді розкажіть нам про неї та надішліть фото. Ваша історія обов`язково буде опублікована на сайті Інформаційного агентства АСС.