Про радіо, буковинську говірку, "ТІК" та літературу

У програмі "Суть речей" Ігор Кравців, журналіст і продюсер, та Лілія Шутяк, прес-секретар Meridian Czernowitz, говорили на тему вжитку буковинської говірки у радіоефірі та в літературі. Відповідаючи на запитання слухача, гості програми висловили протилежні думки стосовно актуальності вжитку діалекту.

Слухач: Щиро вітаю! Дуже важливо, щоб ми не забували свої корені. То мова Юрія Федьковича, чи не можна якось програми присвятити хоча б по 30 хвилин на день/тиждень, щоб на цій мові щось розповідали. По-друге, як ви ставитеся до лідера гурту «ТІК». Як відомо, він суржиком говорить і вважає, що це нормально, бо так говорять на його рідній Вінничині. І коли йому говорять «Давай на літературній», він каже «Ні, бо це наша мова, наша фішка».

Читайте також: "Прийняли б закон про українську мову на радіо раніше, то, може б, і війни на Донбасі не було" - І.Кравців.

Журналіст і продюсер Ігор Кравців: Він абсолютно правий в своїх судженнях. Мені приємно, що я маю честь з ним товаришувати. З ним багато про це спілкувався. Це справді його мова, він є автентичний носій цієї мови. Так само є й чернівецькі гурти, які нашим діалектом співають. І це уже давно відійшло від тих совкових стандартів: «це шароварщина, це село». Село має для України дуже велике значення, для її розвитку. Тому, Вітя правий на всі 100% і це дуже гарно, модно, справжній смак Поділля.

Людмила Григорчук: Якщо пісня на діалекті. Їх зарахують у ті 35%?

Ігор Кравців: Так. Це ж не діалект, наприклад, французької.

Людмила Григорчук: Тобто, тут, навпаки, ми дозволяємо людям показати, повчити, поділитися своєю мовою, яка популярна у них в районі.

Ігор Кравців: Це історія, наші предки. Про них треба пам’ятати.

Людмила Григорчук: Лілю, як думаєте, були б популярні такі програми, от, як говорили, українською?

Лілія Шутяк: Думаю, що були б. Повертаючись до питання гостя стосовно буковинської говірки. Звичайно, митці Федькович, Кобилянська, які жили тоді на Буковині, творили свої тексти, писали тою мовою, яка була актуальна тоді. Звичайно, нам важливо знати ту мову аби розуміти історію нашого краю. Дуже цікаво читати ті тексти в оригіналі.
На жаль, нам іноді важко буває зрозуміти ту мову, не знаючи говірки. Звичайно, її потрібно знати. Але ця говірка вже не є актуальною. Тоді її розуміли люди. Сьогодні, якщо ви почнете говорити такою говіркою, вас мало хто зможе зрозуміти. І це проблема.
Знати і читати – так, я підтримую. Але, мабуть, такі програми. Ну, не знаю, чи буде це доречно, спілкуватися такою мовою сьогодні.

Інші новини: Чернівчани просять облаштувати тротуар біля дитсадка.

Людмила Григорчук: Взагалі, якщо говорити, що можна зробити, аби нести українську мову в маси. Програми, можливо, недоречні. Що ще можна робити, щоб люди хотіли вчити і слухати про мову.

Лілія Шутяк: Повертаючись знову до читання, завжди відстоюю думку, що сьогодні є прекрасна, сучасна українська література. І можливо її багато хто засуджує за сленг, діалекти. Але це сучасні діалекти, форми мови, це літературна українська мова і мені здається, що займаючись промоцією читання, популяризуючи сучасну українську літературу, серед молодих людей особливо, це може вплинути на те, що молоді люди, які зацікавлюються цією літературою, починають так само грамотно говорити українською. Це такий, мабуть, найбільш дієвий спосіб для популяризації.

Людмила Григорчук: Популяризувавши читання – популяризуємо мову.