Сучасна вишиванка – це бізнес. Але традиції забувати не можна - М.Покиданець

Михайлу Покиданцю 80 років. І своє життя він не може уявити без вишивання. Вже більше ніж півстоліття вишиває рушники, серветки, сорочки, блузки. Працює у різних вишивальних техніках: від хрестика — до низинки, мережок, стебнівки, тощо. Розробки візерунків для вишивання, виконані майстром, публікували найрізноманітніші журнали.

Журналісти інформаційного агентства АСС розпитали пана Михайла про традиції вишиванкарства та про сучасний підхід до вишивки.

Особливості історії української вишиванки

Буковинці, гуцули і всі етнічні групи мають свої вишиванки. Навіть в одній етнографічній зоні сорочки можуть мати різний орнамент і техніку виконання, з цим і різний змістовий сенс вишиванки. Михайло Покиданець розповів, що темні кольори переважають у вишиванках Верховинського району, тому що  високо в горах, дуже часто густі тумани. А якщо взяти Космачівський район, то там, навпаки, сонячні дні, тому орнаменти у них яскраві.

«Українська вишивка найбагатша у світі за орнаментом і побудовою малюнків. Вишиванка передає настрій покоління. Бойківський одяг шили сумними кольорами, тому що вони жили бідно.  В їх вишивках не було яскравих кольорів. А гуцули жили краще, то й кольорі яскравіші.  Сокальська вишивка виконана в основному в чорному кольорі з геометричним орнаментом.  Існують такі повір’я, що коли монголо-татари нападали на ці землі, вони багатьох молодих хлопців забирали у полон. Тоді матері, сестри, наречені на  знак великої скорботи шили весь одяг однією чорною ниткою. Пізніше, жінки почали  додавати до тих вишивок трошки кольорів та рослинний орнамент. Але дуже мало. І так до сьогоднішнього дня. Також бесарабські села носили сорочки вишиті чорною ниткою», - розповідає пан Михайло.

Фото: Pinterest

Крій сорочки залежав від того, чим займався її власник, зауважив майстер.  Наприклад, сорочка мала спереду великий розріз для того, щоб жінці у полі було зручно годувати дитину. Тканина була із льону або з конопель, і недарма. Вона була практична тим, що літом охолоджувала людське тіло, а зимою затримувала тепло, тим самим зігрівала.

Михайло Григорович згадує, що в 70-х - 80-х роках у ХХ ст., коли хлопець у місті одягав вишиту сорочку, казали, що це «селюк». Тому всі соромилися одягати вишиванки. І сама влада не сприяла розвитку цього мистецтва. А якщо була вишита сорочка синьо-жовтими кольорами, одразу судили, відправляли в заслання. А тепер, каже митець, можна шити як хочеш, де хочеш і ніхто це не переслідує.

Сучасні вишиванки

Сучасну вишивку пан Михайло поважає, але підхід до неї – критикує.

«Зараз є багато шкіл, багато магазинів, багато різних схем з вишивання. З цього зробили бізнес, який псує нашу націю. Усі ці магазини, які займаються продажем ниток, друкованими орнаментами на тканинах, приносять українській вишивці шкоду. Тому що вони не сприяють розвитку вишивального мистецтва, а навпаки вони диктують своє, те що не притаманно нашій місцевості. Наприклад, зараз всі почали вишивати сорочки з великими маками, волошками. Маки на жіночих сорочках ніхто ніколи не вишивав. Це символ скорботи, смерті. Візьмемо Небесну сотню, то чомусь на лахманах піджаків носили червоний мак. Мак це не є типовий орнамент для сорочок і одягу. А зараз шиють все, що попало, все, що хочуть. І ніхто не задумується над тим, чи правильно роблять це», - зазначає пан Михайло.

Чоловік запевняє, що зараз є багато людей, які вишивають, а справжніх майстрів мало.

«Я вишив за 8 років 13 рушників на твори Шевченка. Кожен рушник створений до різних творів. Над кожним орнаментом я працював сам. Читав твори й по асоціаціях вишивав. Виповнював все це з душею, хрестик менше одного міліметра, без всякої помилки, за всіма канонами. І такі рушники звичайно дорого коштують від 3 тисяч гривень», - розповідає Михайло Григорович.

Також є проблема машинної вишивки, каже майстер: «Якщо машина вишиє сорочку, то скажіть, яка буде там енергетика? Це сорочка буде гарною, але не буде мати ніяку цінність. Тому вони й дешеві. Зараз засилля машинної вишивки приносить дуже велику шкоду такому мистецтву».

Орнамент та колір ниток для своєї вишиванки підібрати не так легко. Пан Михайло, каже, що треба визначитись, куди ви будете одягати цю сорочку. Якщо на урочисту подію, то повинен бути підібраний урочистий орнамент, вишитий білим, світло-голубим, або світло-зеленим відтінком по білому. Сорочка повинна передати цей настрій і подію. Також треба звертати на увагу, з якого району, з якого ви села. На Галичині є такі села, де по кольору й орнаменту можна зрозуміти, з якої ти вулиці, запевняє Михайло Покиданець.

Творчість та життя

«Я не майстер. Я ніколи не вважав себе талановитим. Хоча всі вважають мене корифеєм вишивального мистецтва», - зазначає пан Михайло.

Він почав вишивати у 28 років. Добре малював, розробляв орнаменти для журналів. Михайло Григорович має понад 750 публікацій. Розповідає, коли узявся за голку, зрозумів, що це є справа всього життя.

Михайлу Григоровичу неодноразово казали, що вишивання – жіноча робота. Його це ображало.

«Я знаю одне, вишивальне українське мистецтво у світі прославили чоловіки. Всі вважають, А кулінарія жіноча робота? Чому тоді великі шеф-кухарі - чоловіки? Тут немає значення ,чи чоловік, чи жінка. Головне, щоб людина отримувала задоволення від цієї справи», - зазначає Михайло.

Про плани на майбутнє майстер з натхненням розповідає. У листопаді буде виставка, де він представить понад 120 вишитих робіт: серветки, сорочки, доріжки, рушники, ікони, картини. Всі роботи будуть по етнографічних зонах: вишивка Буковини, вишивка Лемківщини тощо.

«Орнаменти взяті з народу, але вдосконалені. Також буде окремий зал, де будуть творчі роботи, де я фантазував, не спираючись на етнографічні особливості. Мені хочеться відвести душу, і зробити те, що в мене на душі», - відповів Михайло Покиданець.

Митець впевнений, що  вишивка – це код нації. І якщо ми забудемо мову, вишивку, український танець, українську пісню, то ми помремо, як нація.

«Наші традиції - основа нашої державності. І забувати про це, ми не має права!»

Нагадаємо, День вишиванки відзначатимуть у районах Чернівецької області. 

Читати ще: Безкоштовні екскурсії та нічне свято: як у ЧНУ святкуватимуть День вишиванки. 

Автор: Юлія Хром.