Уляна Супрун поставила у приклад медицину Буковини

Це стало можливим передусім завдяки принципу “гроші ходять за пацієнтом”. Уже всі заклади Чернівецької області, які надають первинну медичну допомогу, уклали угоди з Національною службою здоров'я України — більшість уже має внутрішні колективні договори та змогли суттєво підвищити заробітну плату своїм лікарям.

Хоча, звісно, зарплата — не єдиний фактор, що мотивує лікарів. Заклади, що мають договір із НСЗУ, можуть посилити своє матеріально-технічне забезпечення. Це особливо актуально в сільській місцевості. На Буковині вже почали впроваджувати телемедицину, закуповувати новий транспорт і будувати нові амбулаторії.

Читайте ще: Транспорт, кардіографи та нові амбулаторії: як змінилась сільська медицина Буковини

Сьогодні в Чернівецькій області діють 16 центрів первинної медико-санітарної допомоги. А в самих Чернівцях є 7 закладів охорони здоров’я зі статусом некомерційних підприємств — вони працюють безпосередньо з Національною службою здоров’я України та отримують гроші за проведену роботу. Чудово, що до процесу реформування та покращення якості надання медичних послуг долучилися також об’єднані громади. Адже це стосується здоров’я громадян.

Трансформація системи охорони здоров’я та незалежність медзакладів стимулює керівництво розвиватися та вчитися ефективному управлінню. Адже там, де керівники готові працювати над змінами, відповідати вимогами та конкурувати з іншими медичними установами — лікарі мають вищі зарплати, заклади можуть закуповувати краще обладнання, а пацієнти — отримувати якісніші послуги.

Наша мета — трансформація для всіх медиків та для всіх громадян. З 2020 року нові принципи запрацюють на всіх рівнях системи охорони здоров’я. Гроші “підуть за пацієнтами” разом з чітким переліком медичних послуг гарантованих державою. Лікарі та медсестри на всіх рівнях відчують зміни, які вже відчули на рівні сімейної медицини".