Він не міг самостійно їсти, а тепер тішить матусю посмішкою (ФОТО)

Марина Мельничук – щаслива мати шістьох донечок. Найстаршій – 24 роки, а найменшій – 11. Дівчатка завжди мріяли про братика. Тож коли Марина завагітніла, раділа вся велика родина.

- Мої дівчатка казали: хочемо братика Михайлика, - розповідає Марина Мельничук. – Коли на УЗД лікар сказала, що в нас буде синочок, це була неймовірна радість! Вдома мене дуже берегли, допомагали. Аби лише я виносила і народила здорового синочка.

Несподівано, на 8-му місяці вагітності у жінки почалися перейми. Із села Коритне, де мешкає, її привезли до Вижницької центральної районної лікарні. Тут зупинили перейми, а наступного дня відправили до пологового будинку Чернівців.

- Ще майже на тиждень лікарям вдалося зберегти вагітність. Але синочок усе ж поспішив з`явитися на світ – народився 1 листопада, на 33-му тижні вагітності, - каже Марина. – Його вага була 2450 г, а зріст – 46 сантиметрів. Крихітний, він відчайдушно боровся за життя. Дихав сам, але утримувати тепло не вдавалося.

Рятували ранню пташечку (саме так називають передчасно народжених діток) спочатку лікарі-неонатологи Чернівецького пологового будинку №2. А потім - у Чернівецькій обласній дитячій лікарні: кілька днів у реанімації, далі – у відділенні для передчасно народжених діток.

Читайте ще: Впливовий АССпект: Про те, як рятують у Чернівцях передчасно народжених малят

- Оскільки вагітність зберігали впродовж 6 днів і 16 годин, був тривалий безводний період. Була пересторога розвитку синдрому дихальних розладів. Окрім того – ризик реалізації внутрішньоутробної інфекції, - розповіла Єлизавета Трекуш, лікар-неонатолог. – Перші дні дитину годували через зонд. Нині ж він уже їсть сам, тримає тепло. Ще отримує антибактеріальну терапію, проте всі аналізи набагато кращі.

- У реанімації я стояла біля кювезика сина і думала лише про хороше: уявляла, як він скаже своє перше «Агу!», посміхнеться, зробить перші кроки… Як поведемо його у перший клас і будемо пишатися його досягненнями, - пригадує мама хлопчика. – Була впевнена: все буде добре! Ми так на нього чекали, що про погане і думати не хотіла.  Правду кажуть: наші думки – матеріальні. Коли Михайлика перевели з реанімації, найгірше залишилося позаду.

Нині Марина Мельничук жартує: її синочок уже від`їв собі щічки і почав посміхатися.

- Синочок дуже чемний: добре їсть і спить. Хіба що ввечері може трішечки покапризувати, аби показати свій характер. Заспокоюється у мене на руках. Вже й вагу набрав – важить 2685 грамів, - каже щаслива мама. – З нетерпінням удома чекають братика донечки. Щодня просять, аби скидала їм його фотографії.

У відділенні для передчасно народжених дітей Чернівецької обласної дитячої лікарні щороку проліковується 350-400 ранніх пташенят. Нині тут – 15 крихіток. Медики кажуть: виходжувати таких діток – непросто. Бо перших кілька тижнів їхнє життя безпосередньо залежить від спеціальної апаратури, медикаментів, злагодженій роботі лікарів та батьків.

Вам буде цікаво: Вона не могла дихати, а тепер посміхається мамі

- Такі дітки потребують особливої уваги і догляду. Так само і їхні матері, які зовсім не готові до того, що їхні крихітки з`являться на світ раніше терміну, - каже Людмила Кузьменко, завідуюча відділенням. – Нам потрібні кювези, лампи фототерапії, слідкуюча апаратура. Окрім цього, відділення потребує капітального ремонту, хочеться покращити умови перебування матерів та їхніх дітей. Поки що ми власними силами проводимо косметичний ремонт. Проте цього, звісно, недостатньо.

Найбільша винагорода лікарів цього відділення - зустріч у місті з дитинкою, яка колись у них лікувалася. Побачити її посмішку і почути, що тепер у неї все добре.

Ольга КАМСЬКА, ІА АСС