Мій лікар: Бути сімейним лікарем означає бути поруч від народження до смерті

А ви вже обрали свого лікаря? Чи, можливо усе ще вагаєтеся: з ким краще підписати декларацію? Інформаційне агентство АСС пропонує спецтему «Мій лікар». Ми познайомимо вас з терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями Чернівецької області, розповімо, як вони обрали свою професію та хто для кожного з них ми – пацієнти. Якщо ви вважаєте, що обраний вами лікар теж вартий публікації на нашому сайті, пишіть нам про це!

Про Олену Матушкіну, завідувачку амбулаторії №1 КМУ «ЦПМСД «Роша», Інформаційному агентству АСС розповіла наша читачка Любов Лапко.

«Олена Анатоліївна - лікар від Бога», - написала жінка.  

Сумістити терапію з педіатрією було нескладно

- Після закінчення Чернівецького медичного інституту (нині – Буковинський державний медичний університет), я стала лікарем-терапевтом. І багато років лікувала виключно дорослих. А у 2005 році пішла на піврічні курси перекваліфікації на сімейного лікаря, - розповідає Олена Матушкіна. – Спочатку такі зміни лякали, адже я ніколи не лікувала дітей. Водночас, було цікаво згадати педіатрію. І вже зараз, працюючи багато років сімейним лікарем, можу сказати: сумістити терапію з педіатрією легше, аніж педіатрію з терапією. Бо педіатри, по суті, спостерігають здорових дітей. Якщо ж є якась патологія, спрямовують на вторинну ланку – до вузьких спеціалістів. Терапевту ж доводиться лікувати хворих. Бо, на жаль, дорослі звертаються вже із хворобами. І нерідко – задавненими.

Оскільки я багато років пропрацювала дільничним терапевтом, багато сімей добре знала – від наймолодшого покоління до найстаршого. Тому перекваліфікуватися було нескладно.

«Пацієнти для мене – це родичі»

- Моя мета – ставитися до пацієнтів так, як би я хотіла, аби ставилися до мене. Власне, під таким девізом я працюю все життя. Хочеться, аби пацієнти були здоровими бодай настільки, наскільки це можливо. Часом треба зовсім небагато, аби самопочуття покращилося. Важливо – достукатися до хворого, - продовжує лікар. – Якщо у пацієнта жировий гіпотез, раджу змінити спосіб життя, перейти на здорове харчування – і проблема зникне. Якщо у дитинки дискінезія жовчних шляхів, це говорить про те, що мама і тато неправильно харчуються. Варто змінити своє щоденне меню – і проблема зникне.    

Читайте ще: Мій лікар: Сімейний лікар – це не тільки медик, а й економіст та фінансист

Пацієнти для мене – це родичі. Саме так я до них ставлюся. Зізнаюся відверто: хвилююся за кожного, незалежно, якого він віку – новонароджений чи 90-літній. Кожен із них потребує моєї уваги. Я хвилююся, як мама народила, як почувається її малюк, чи перестав кашляти пацієнт з бронхітом, чи стабілізувався тиск у бабусі. Мабуть, за це люди мені довіряють. І ця довіра – винагорода за мою працю.

Тішуся, коли отримую фото крихіток, яких вдалося вилікувати. І страшенно важко переживаю втрату пацієнтів. Хоча кажуть, лікар має вміти абстрагуватися. Але це неможливо. Коли ходиш з хворим на УЗД, приїжджаєш додому, дзвониш і приходиш кілька разів на день, аби дізнатися про самопочуття. А потім серед ночі телефонний дзвінок – людина загинула… Дуже важко переживаю кожну втрату.

Робочий день – 24 години на добу

- Медицині була потрібна реформа. І хоча звикати до нового завжди непросто, це вкрай важливо і для лікарів, і для пацієнтів. Колись ми не були сімейними лікарями, не знали, як оглядати новонароджених. А нині це вже звична справа, - каже Олена Матушкіна. – Наразі важливо не забувати вносити всі дані про пацієнта, результати огляду та призначення в електронну карту. А ще – призвичаїтися до того, що на консультацію 1 пацієнта виділено 15 хвилин.

Вам буде цікаво: Мій лікар: Обрала терапію, щоб попереджати хвороби

Хоча насправді робочий день сімейного лікаря – 24 години на добу. Все має працювати на пацієнта. Це – головне завдання реформованої медицини.

Я дуже вдячна своїй сім`ї за розуміння і підтримку. Без них, мабуть, я би не впоралася. Вони звикли, що мені можуть телефонувати вночі та у свята. Звикли, що попри всі новації, все одно поспішаю відвідати новонародженого чи поміряти тиск старшому пацієнту. Я дуже люблю свою роботу. І радію кожен раз, коли можу допомогти людям.

Ольга КАМСЬКА, ІА АСС