Якість освіти й культури не змінилась, а медицини - погіршилась, – думка чернівчан

Тиждень тому Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати свого п’ятого муніципального опитування, за яким склала рейтинг українських обласних центрів. За низкою показників Чернівці опинилися серед останніх у переліку міст.

Чернівчани виявилися вкрай незадоволені рівнем розвитку інфраструктури та комунальної сфери. Водночас, нейтрально поставилися до гуманітарної сфери. На думку містян, якість послуг в освітніх та культурних закладах за останні два роки не змінилася. А ось у медичних закладах - погіршилася.

Читайте також: Чернівчани невдоволені дорогами, тротуарами та транспортом. Базари та парки їх влаштовують

Чи вважають результати опитування об’єктивними та чи збираються щось змінювати у своїй галузі, кореспондент ІА «АСС» цікавився в очільників профільних управлінь та фахівчині в галузі медичної реформи. 

Сергій Мартинюк, начальник міського управління освіти:

"Наразі іде другий рік реформи початкової школи. Тож, якщо респонденти не бачать цих змін, можливо, вони не зовсім дотичні до шкільної освіти, - вважає головний освітянин міста. - Багато педагогів пройшли тренінги й навчання для роботи в умовах нової української школи, яка працює останні 2 роки в Україні. Зміни в початковій школі колосальні. Чи видно це людям? На мою думку, галузь освіти не є надто публічною. Звідси й проблеми з розумінням у звичайних чернівчан.

Рівень освітніх послуг у Чернівцях на досить високому рівні. Тому думки містян про те, що освіта залишається на тому ж рівні, – непогано.

Немає змін на гірше – чудово. Здається, що немає й змін на краще таких, як нам хотілося б? Все це змінювати не рік, і не два. Нова українська школа якраз і передбачає, що перші результати ми будемо бачити через 12 років після провадження. І хотілося, щоби цю реформу втілили до кінця. Бо фахові освітяни пригадають вам 3 – 4 випадки, коли реформу вже починали, але зі зміною міністрів чи вектору руху припиняли. З жахом ми переходили з 10 на 11-річну освіту. Потім була перша спроба перейти на 12-річну освіту, але верталися на 11-річну… І зараз ось друга спроба запровадження дванадцятирічки.

Тепер ми чекаємо ще й на зміну в переформатуванні наших шкільних закладів, гімназій на наукові та академічні ліцеї. Це також буде революція. І не трояндова чи оксамитова, а болісний та важкий процес. Зрештою, не вважаю поганим варіантом той, що маємо. Бо це не є тупцюванням на місці – це хороший старт для подальших якісних змін у навчанні".

Юлія Сафтенко, начальниця міського управління культури:

"Вважаю таку думку чернівчан не зовсім об’єктивною. Хочу запитати, які заходи культури відвідували респонденти? Кого з чернівецьких митців та які творчі колективи вони знають? Чи чули вони про те, що наші колективи здобули чимало перемог, гран-прі на різноманітних конкурсах та стали лауреатами багатьох всеукраїнських та закордонних фестивалів? Протягом 2018 – 2019 років таких досягнень маємо навіть більше, ніж минулими роками.

Аби навіть втримати нинішній рівень, доводиться докладати чималих зусиль. І наступного року ситуація не зміниться – найменше грошей із бюджету отримає спорт та культура.

Освіта та медицина отримують дотації з державного бюджету, а культура – ні. Я не звикла, щоб робили абияк, але й для еталонного втілення задумів зазвичай просто не вистачає грошей. Отже, проситиму в депутатів міської ради додаткового фінансування культури. Тому що тих коштів, які планують виділити наступного року, заледве вистачить на первинні потреби: зарплатні, комунальні послуги тощо.

Держава повинна більше перейматися за культуру. Впевнена, що нічого хорошого не буде в країні, де повністю позбавили б народ культурних традицій та митців, і почали б лише займатися дорогами, комунальною сферою та медициною. Культура – це те, що визначає ідентичність народу. Те, що виховує в людей любов до своєї країни та готовність захищати її національні цінності на війні. Зрештою, добре живуть ті країни, в яких не економлять на культурі. А наразі наша галузь тримається на ентузіазмі її працівників і навіть просто втримувати нинішній рівень дуже непросто".

Якщо якість освітніх та культурних закладів, на думку респондентів, не змінилася протягом останніх двох років, то рівень медицини в очах чернівчан навіть упав.

Наталія Гусак, регіональний координатор медичної реформи

"Причиною такої оцінки стали завищені очікування від реформи. Наші люди надто втомилися чекати кращої долі, тож хочуть одразу бачити якісні зміни в галузях, у яких їм пообіцяли поліпшення.

Та все ж, таке опитування є дуже загальним, бо людей не питали, що саме їм не подобається в наданні послуг. До прикладу, заради справедливості зазначу, що якість медичних послуг у Садгорі відчутно зросла.

Крім того, чернівчани не розмежовують обласні та міські заклади. Наші люди не надто ретельно дбають про власне здоров’я і медичні заклади відвідують рідко, щоби можна було скласти комплексну картину бодай з кількох місць.

Тому середньостатистичний респондент міг мати наступний досвід: відвідав, до прикладу, діагностичний центр, йому не сподобалося – зробив висновок, що медицина в Чернівцях стала гіршою. Але ж діагностичний центр не єдиний медзаклад. Мало того, він є обласною, а не міською установою.

Крім того, безкоштовна медична послуга повинна бути дійсно безкоштовною. Без благодійних внесків та пожертв. Натомість, люди стикаються з протилежним – доводиться платити за безкоштовну медицину, що є ще однією причиною розчарування.

Проте, переконана – реформа працює, і протягом кількох років люди таки отримають справжню безкоштовну медицину, а лікарі будуть вмотивовані надавати якісні послуги, бо тепер пацієнти мають змогу обирати лікарів. Коли не сподобалася робота медпрацівника – можна укласти договір з іншим. Отже, лікар буде всіляко прагнути сподобатися кожному з пацієнтів. Бо що більше до нього ходитиме людей, то більшу зарплатню він отримуватиме".

Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ, ІА АСС